Науковий журнал "Соціологія: теорія, методи, маркетинг"
ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР
НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ
Українська міґрація до Австрії: виклики та особливості соціальної адаптації
stmm. 2025 (2): 97–115
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2025.02.097
Повний текст:
ЛЮДМИЛА КАЛАШНІКОВА, доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології та масових комунікацій, Криворізький державний педагогічний університет (50000, Кривий Ріг, просп. Університетський, 54)
lvkalashnikova198@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-9573-5955
ОЛЕНА ЛІСЕЄНКО, доктор соціологічних наук, професор кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського (65000, Одеса, вул. Старопортофранківська, 26)
helenloveodessa@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-0408-5203
ЯНА БАРІНОВА, доктор філософії, керівниця проєктів з питань європейської політики та відносин із Україною, ЕРСТЕ Фундація, Австрія (1110, Відень, Бельведер-1)
ya.barinova@gmail.com
У статті здійснено спробу окреслення специфіки міґрації українців до Австрії на підставі узагальнення офіційних даних Міністерства закордонних справ України щодо кількості українських громадян, які перебували на консульському обліку в Австрії, а також даних Управління Верховного комісаріату ООН у справах біженців. Узагальнення результатів емпіричного соціологічного дослідження, проведеного компанією Ipsos.SA на замовлення Управління Верховного комісаріату ООН з використанням методу онлайн-анкетування у січні–березні 2023 року серед 1500 громадян України, які представляють 553 домогосподарства, що вимушено міґрували до Австрії від початку війни, дало змогу окреслити наявні тренди соціальної адаптації українців до австрійського суспільства. Суб’єктивним показником адаптивності міґрантів став рівень задоволеності організацією їхнього життя та рівнем наданої підтримки з боку країни-реципієнта. Акцентовано вивчалися соціально-демографічний портрет українських міґрантів, рівень їхньої зайнятості за місцем тимчасового перебування, ступінь інтеґрації до приймальної громади, а також мотивація повернення на постійне місце проживання в Україну. Отримані узагальнення надають можливість окреслити неґативні наслідки міґрації українців до Австрії та схарактеризувати головні етапи розроблення та запровадження державних програм адаптації та інтеґрації. Не менш важливим здобутком є авторська спроба розроблення цільових практичних рекомендації щодо можливих напрямів розширення роботи з українськими міґрантами в Австрії, зокрема з урахуванням їхніх потреб та запитів, а також можливостей та інтересів приймальної сторони. Подальша професійна реалізація їх сприятиме розвитку австрійської економіки, зміцненню австрійсько-українських відносин, лібералізації міґраційної політики й набуттю досвіду вреґулювання міґраційних процесів. Окрім того, це вможливить зворотну/циркулярну міґрацію українців, що вкрай важливо як для України, так і для Австрії.
Ключові слова: вимушена міґрація, російсько-українська війна, соціальна адаптація, інтеґрація, українсько-австрійські відносини, державні програми міґраційної політики
Джерела
Біль, М. (2022). Вимушена міґрація в умовах високої соціальної вразливості населення України. Migration&Law, 2(5–6), 31–43. https://doi.org/10.32752/2786-5185-2022-2-5-6-31-43
Бірюкова, М., Рущенко, І., Ляшенко, Н., Григорʼєва, С. (2022). Біженці і внутрішньо переміщені особи російсько-української війни: соціальні характеристики й практики. Грані. Науково-теоретичний альманах, 6(25), 143–156. https://doi.org/10.15421/172282
Гусак, Д. (2023). Міґраційна криза в республіці Польща внаслідок російсько-української війни. Літопис Волині, 28, 209–214. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.28.28
Дрбохлава, Д. (ред.), Ярошевич, М. (ред.). (2017). Українська міґрація у часи кризи: вимушена і трудова мобільність. Прага: Карлів університет. Взято з: https://europewb.org.ua/wp-content/uploads/2016/12/Migr-mobility-ukr.pdf
Калашнікова, Л.В. (2022). Вимушена міґрація українців в умовах війни: виклики та пошук компромісів. У: Ю.І. Шмаленко (ред.), Трансформація українського суспільства в цифрову еру: матеріали Всеукраїнського круглого столу (сc. 4–8). Національний університет «Одеська юридична академія». Взято з: https://dspace.onua.edu.ua/server/api/core/bitstreams/8cfeca0e-ef83-4132-86ff-b9b15d58f1b4/content
Костюк, Л. (2017). Динаміка міґраційної політики Австрії упродовж другої половини ХХ — початку ХХІ століття. Україна–Європа–Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини, 19, 231–236. Взято з: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/9424/1/24Kostyuk.pdf
Левін, Р.Я., Яценко, Г.Ю. (2022). Сприйняття життєвих цінностей українцями та іншими європейцями в контексті проблем інтеґрації українських біженців в ЄС. Економіка України, 10, 51–60. https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.10.051
Лібанова, Е., Позняк, О., Цимбал, О. (2022). Масштаби та наслідки вимушеної міґрації населення України у результаті збройної агресії Російської Федерації. Демографія і соціальна економіка, 48(2), 37–57. https://doi.org/10.15407/dse2022.02.037
Майданік, І.П. (2010). Законодавчі зміни Італійської республіки: новітні виклики для українських міґрантів. Демографія та соціальна економіка, 2(14), 86–93.
Малиновська, О. (2024). Українські біженці війни в Європі між інтеґрацією та поверненням. Київ: Центр економічних і соціальних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень України. Взято з: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/sotsialna-polityka/ukrayinski-bizhentsi-viyny-v-yevropi-mizh-intehratsiyeyu-ta
Малиновська, О.А. (2022). Міґрація українців до Словаччини: тенденції та перспективи. Демографія та соціальна економіка, 1, 70–87. Взято з: http://jnas.nbuv.gov.ua/j-pdf/dse_2022_1_7.pdf
Матвійчук, О., Риженко, І. (2024). Досвід соціальних програм республіки Польща для українських біженців. Наукові перспективи, 5(47), 1302–1313. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-5(47)-1302-1313
Мікула, А., Коваліско, Н. (2024). Детермінанти та динаміка міґраційних змін в контексті російсько-української війни. Грані. Науково-теоретичний альманах, 27(2), 93–100. https://doi.org/10.15421/172436
Мілова, М.І., Трушевич, Г.Б. (2023). Українська міґрація в Європу періоду російсько-української війни: політика врегулювання. Міжнародні та політичні дослідження, 36, 215–223. https://doi.org/10.18524/2707-5206.2023.36.288721
Мотрук, С. (2024). Місце та роль українських вимушених міґрантів в житті чеського суспільства (2022–2024 рр.). Європейські історичні студії, 29, 166–184. Взято з: http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/22742/1/29_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80_%D0%84I%D0%A1.pdf#page=166
Пирожков, С.І., Лібанова, Е.М., Новікова, О.Ф., Скрипнюк, О.В., Устименко, В.А., Хамітов, Н.В., Шульга, М.О. (ред. колегія). (2018). Українське суспільство: міґраційний вимір: Національна доповідь. Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, НАН України. Взято з: https://www.idss.org.ua/arhiv/Ukraine_migration.pdf
Пономарева, О.О. (2011). Феномен українських імміґрантів у Італії з погляду теорії соціальної ідентичності. Український соціум, 4(39), 67–82. https://doi.org/10.15407/socium2011.04.067
Садова, У.Я. (ред.). (2018). Міґраційні явища та процеси: поняття, методи, факти: довідник. Львів: ІРД ім. М.І. Долішнього, НАН України. Взято з: https://ird.gov.ua/irdp/p20180801.pdf
Сівак, Н.О. (2021). Політика щодо біженців в Австрії, Данії і Великобританії після міґраційної кризи 2015 року. Соціально-політичні студії: науковий альманах, 5, 117–122. Взято з: https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/31729
Стельникович, С. (2024). Європейська міґраційна криза в умовах повномасштабної російсько-української війни. Інтермарум: історія, політика, культура, 14, 129–143. https://doi.org/10.35433/history.112073
Укрінформ. (2024). В Австрії спростили для українських біженців доступ до ринку праці. Взято з: https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3879886-v-avstrii-sprostili-dla-ukrainskih-bizenciv-dostup-do-rinku-praci.html
Якименко, Ю. (ред.). (2023). Вплив міґраційних процесів на перебіг повоєнного відновлення України, міґраційну політику ЄС та країн Східного партнерства. Київ: Центр Разумкова. Взято з: https://razumkov.org.ua/images/2023/10/25/2023-Pyshchulina-MIGRACIA.pdf
Якимчук, М.Ю., Соломко, С.С., Самороков, В.О. (2023). Правовий статус українських біженців у країнах Європи. Аналітично-порівняльне правознавство, 1, 619–625. https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.01.108
Якубовський, С.О., Родіонова, Т.А., Мороз, Д.М. (2024). Вплив міґрації на економіку Німеччини в умовах агресії росії проти України. Актуальні проблеми розвитку економіки реґіону, 1(20), 10–19. Взято з: http://lib.pnu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/20277/1/%d0%96%d1%83%d1%80%d0%bd%d0%b0%d0%bb%2b20-1%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b0%2b-10-19.pdf
Bundesministerium Inneres. (2022). Питання та відповіді. Україна. Взято з: https://www.bmi.gv.at/ukraine/files/145_2022_FAQUkraine_Homepage_UKRAINISCH_V20220321.pdf
Dornmayr, H., Riepl, M. (2024). Unternehmensbefragung zum Arbeits- und Fachkräftebedarf/-mangel. Wien: Institut für Bildungsforschung der Wirtschaft. Retrieved from: https://www.wko.at/oe/fachkraeftesicherung/fachkraefteradar-summary.pdf
Glorius, B., Doomrnik, J. (Eds.). (2020). Geographies of Asylum in Europe and the Role of European Locations. IMISCOE Research Series. Springer Nature Link. https://doi.org/10.1007/978-3-030-25666-1
Gullahorn, J.T., Gullahorn, J. E. (1963). An Extension of the U-Curve Hypothesis. Journal of Social Issues, 19(3), 33–47. https://doi.org/10.1111/j.1540-4560.1963.tb00447.x
Heilemann, S. (2023). Displaced Persons from Ukraine in Austria. Risk Factors in the Area of Housing. Vienna: International Organization for Migration (IOM). Retrieved from: https://publications.iom.int/books/displaced-persons-ukraine-austria-risk-factors-area-housing
Ipsos.SA. (2023). Survey of intentions and perspectives of refugees from Ukraine – 2023: report. Retrieved from: https://microdata.unhcr.org/index.php/catalog/1064/study-description
Österreichischen Integrations Fonds. (2024). Retrieved from: https://www.integrationsfonds.at/statistiken/
Sokar, A., Wells, Ia., Leod, M., Reeners, A., Stephanes, M. (2022). Featuries of adaptation of Ukrainian Refugees in the EU, Great Britain, USA, and Canada. Foreign Affairs, 32(5), 8–15. https://doi.org/10.46493/2663-2675.32(5).2022.8-15
UNHCR. (2023). Поширені запитання та відповіді: Тимчасовий захист в Австрії. Federal Ministry Republic of Austria. Взято з: https://help.unhcr.org/moldova/wp-content/uploads/sites/95/2022/04/20220330_FAQ_Temporary_Protection_UKR.pdf
UNHCR. (2024). Ukraine Refugee Situation. Operation Data Portal. Retrieved from: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine
Vienna.at. (2023). Ukraine-Flüchtlinge in Wien: Hohe Bildung. Retrieved from: https://www.vienna.at/ukraine-fluchtlinge-in-wien-hohe-bildung/8471581
Отримано 24.01.2025
Прийнято до друку після рецензування 26.03.2025
Опубліковано 2025
Українська міґрація до Австрії: виклики та особливості соціальної адаптації
stmm. 2025 (2): 97–115
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2025.02.097
Повний текст:
ЛЮДМИЛА КАЛАШНІКОВА, доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології та масових комунікацій, Криворізький державний педагогічний університет (50000, Кривий Ріг, просп. Університетський, 54)
lvkalashnikova198@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-9573-5955
ОЛЕНА ЛІСЕЄНКО, доктор соціологічних наук, професор кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського (65000, Одеса, вул. Старопортофранківська, 26)
helenloveodessa@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-0408-5203
ЯНА БАРІНОВА, доктор філософії, керівниця проєктів з питань європейської політики та відносин із Україною, ЕРСТЕ Фундація, Австрія (1110, Відень, Бельведер-1)
ya.barinova@gmail.com
У статті здійснено спробу окреслення специфіки міґрації українців до Австрії на підставі узагальнення офіційних даних Міністерства закордонних справ України щодо кількості українських громадян, які перебували на консульському обліку в Австрії, а також даних Управління Верховного комісаріату ООН у справах біженців. Узагальнення результатів емпіричного соціологічного дослідження, проведеного компанією Ipsos.SA на замовлення Управління Верховного комісаріату ООН з використанням методу онлайн-анкетування у січні–березні 2023 року серед 1500 громадян України, які представляють 553 домогосподарства, що вимушено міґрували до Австрії від початку війни, дало змогу окреслити наявні тренди соціальної адаптації українців до австрійського суспільства. Суб’єктивним показником адаптивності міґрантів став рівень задоволеності організацією їхнього життя та рівнем наданої підтримки з боку країни-реципієнта. Акцентовано вивчалися соціально-демографічний портрет українських міґрантів, рівень їхньої зайнятості за місцем тимчасового перебування, ступінь інтеґрації до приймальної громади, а також мотивація повернення на постійне місце проживання в Україну. Отримані узагальнення надають можливість окреслити неґативні наслідки міґрації українців до Австрії та схарактеризувати головні етапи розроблення та запровадження державних програм адаптації та інтеґрації. Не менш важливим здобутком є авторська спроба розроблення цільових практичних рекомендації щодо можливих напрямів розширення роботи з українськими міґрантами в Австрії, зокрема з урахуванням їхніх потреб та запитів, а також можливостей та інтересів приймальної сторони. Подальша професійна реалізація їх сприятиме розвитку австрійської економіки, зміцненню австрійсько-українських відносин, лібералізації міґраційної політики й набуттю досвіду вреґулювання міґраційних процесів. Окрім того, це вможливить зворотну/циркулярну міґрацію українців, що вкрай важливо як для України, так і для Австрії.
Ключові слова: вимушена міґрація, російсько-українська війна, соціальна адаптація, інтеґрація, українсько-австрійські відносини, державні програми міґраційної політики
Джерела
Біль, М. (2022). Вимушена міґрація в умовах високої соціальної вразливості населення України. Migration&Law, 2(5–6), 31–43. https://doi.org/10.32752/2786-5185-2022-2-5-6-31-43
Бірюкова, М., Рущенко, І., Ляшенко, Н., Григорʼєва, С. (2022). Біженці і внутрішньо переміщені особи російсько-української війни: соціальні характеристики й практики. Грані. Науково-теоретичний альманах, 6(25), 143–156. https://doi.org/10.15421/172282
Гусак, Д. (2023). Міґраційна криза в республіці Польща внаслідок російсько-української війни. Літопис Волині, 28, 209–214. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.28.28
Дрбохлава, Д. (ред.), Ярошевич, М. (ред.). (2017). Українська міґрація у часи кризи: вимушена і трудова мобільність. Прага: Карлів університет. Взято з: https://europewb.org.ua/wp-content/uploads/2016/12/Migr-mobility-ukr.pdf
Калашнікова, Л.В. (2022). Вимушена міґрація українців в умовах війни: виклики та пошук компромісів. У: Ю.І. Шмаленко (ред.), Трансформація українського суспільства в цифрову еру: матеріали Всеукраїнського круглого столу (сc. 4–8). Національний університет «Одеська юридична академія». Взято з: https://dspace.onua.edu.ua/server/api/core/bitstreams/8cfeca0e-ef83-4132-86ff-b9b15d58f1b4/content
Костюк, Л. (2017). Динаміка міґраційної політики Австрії упродовж другої половини ХХ — початку ХХІ століття. Україна–Європа–Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини, 19, 231–236. Взято з: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/9424/1/24Kostyuk.pdf
Левін, Р.Я., Яценко, Г.Ю. (2022). Сприйняття життєвих цінностей українцями та іншими європейцями в контексті проблем інтеґрації українських біженців в ЄС. Економіка України, 10, 51–60. https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.10.051
Лібанова, Е., Позняк, О., Цимбал, О. (2022). Масштаби та наслідки вимушеної міґрації населення України у результаті збройної агресії Російської Федерації. Демографія і соціальна економіка, 48(2), 37–57. https://doi.org/10.15407/dse2022.02.037
Майданік, І.П. (2010). Законодавчі зміни Італійської республіки: новітні виклики для українських міґрантів. Демографія та соціальна економіка, 2(14), 86–93.
Малиновська, О. (2024). Українські біженці війни в Європі між інтеґрацією та поверненням. Київ: Центр економічних і соціальних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень України. Взято з: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/sotsialna-polityka/ukrayinski-bizhentsi-viyny-v-yevropi-mizh-intehratsiyeyu-ta
Малиновська, О.А. (2022). Міґрація українців до Словаччини: тенденції та перспективи. Демографія та соціальна економіка, 1, 70–87. Взято з: http://jnas.nbuv.gov.ua/j-pdf/dse_2022_1_7.pdf
Матвійчук, О., Риженко, І. (2024). Досвід соціальних програм республіки Польща для українських біженців. Наукові перспективи, 5(47), 1302–1313. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-5(47)-1302-1313
Мікула, А., Коваліско, Н. (2024). Детермінанти та динаміка міґраційних змін в контексті російсько-української війни. Грані. Науково-теоретичний альманах, 27(2), 93–100. https://doi.org/10.15421/172436
Мілова, М.І., Трушевич, Г.Б. (2023). Українська міґрація в Європу періоду російсько-української війни: політика врегулювання. Міжнародні та політичні дослідження, 36, 215–223. https://doi.org/10.18524/2707-5206.2023.36.288721
Мотрук, С. (2024). Місце та роль українських вимушених міґрантів в житті чеського суспільства (2022–2024 рр.). Європейські історичні студії, 29, 166–184. Взято з: http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/22742/1/29_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80_%D0%84I%D0%A1.pdf#page=166
Пирожков, С.І., Лібанова, Е.М., Новікова, О.Ф., Скрипнюк, О.В., Устименко, В.А., Хамітов, Н.В., Шульга, М.О. (ред. колегія). (2018). Українське суспільство: міґраційний вимір: Національна доповідь. Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, НАН України. Взято з: https://www.idss.org.ua/arhiv/Ukraine_migration.pdf
Пономарева, О.О. (2011). Феномен українських імміґрантів у Італії з погляду теорії соціальної ідентичності. Український соціум, 4(39), 67–82. https://doi.org/10.15407/socium2011.04.067
Садова, У.Я. (ред.). (2018). Міґраційні явища та процеси: поняття, методи, факти: довідник. Львів: ІРД ім. М.І. Долішнього, НАН України. Взято з: https://ird.gov.ua/irdp/p20180801.pdf
Сівак, Н.О. (2021). Політика щодо біженців в Австрії, Данії і Великобританії після міґраційної кризи 2015 року. Соціально-політичні студії: науковий альманах, 5, 117–122. Взято з: https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/31729
Стельникович, С. (2024). Європейська міґраційна криза в умовах повномасштабної російсько-української війни. Інтермарум: історія, політика, культура, 14, 129–143. https://doi.org/10.35433/history.112073
Укрінформ. (2024). В Австрії спростили для українських біженців доступ до ринку праці. Взято з: https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3879886-v-avstrii-sprostili-dla-ukrainskih-bizenciv-dostup-do-rinku-praci.html
Якименко, Ю. (ред.). (2023). Вплив міґраційних процесів на перебіг повоєнного відновлення України, міґраційну політику ЄС та країн Східного партнерства. Київ: Центр Разумкова. Взято з: https://razumkov.org.ua/images/2023/10/25/2023-Pyshchulina-MIGRACIA.pdf
Якимчук, М.Ю., Соломко, С.С., Самороков, В.О. (2023). Правовий статус українських біженців у країнах Європи. Аналітично-порівняльне правознавство, 1, 619–625. https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.01.108
Якубовський, С.О., Родіонова, Т.А., Мороз, Д.М. (2024). Вплив міґрації на економіку Німеччини в умовах агресії росії проти України. Актуальні проблеми розвитку економіки реґіону, 1(20), 10–19. Взято з: http://lib.pnu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/20277/1/%d0%96%d1%83%d1%80%d0%bd%d0%b0%d0%bb%2b20-1%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b0%2b-10-19.pdf
Bundesministerium Inneres. (2022). Питання та відповіді. Україна. Взято з: https://www.bmi.gv.at/ukraine/files/145_2022_FAQUkraine_Homepage_UKRAINISCH_V20220321.pdf
Dornmayr, H., Riepl, M. (2024). Unternehmensbefragung zum Arbeits- und Fachkräftebedarf/-mangel. Wien: Institut für Bildungsforschung der Wirtschaft. Retrieved from: https://www.wko.at/oe/fachkraeftesicherung/fachkraefteradar-summary.pdf
Glorius, B., Doomrnik, J. (Eds.). (2020). Geographies of Asylum in Europe and the Role of European Locations. IMISCOE Research Series. Springer Nature Link. https://doi.org/10.1007/978-3-030-25666-1
Gullahorn, J.T., Gullahorn, J. E. (1963). An Extension of the U-Curve Hypothesis. Journal of Social Issues, 19(3), 33–47. https://doi.org/10.1111/j.1540-4560.1963.tb00447.x
Heilemann, S. (2023). Displaced Persons from Ukraine in Austria. Risk Factors in the Area of Housing. Vienna: International Organization for Migration (IOM). Retrieved from: https://publications.iom.int/books/displaced-persons-ukraine-austria-risk-factors-area-housing
Ipsos.SA. (2023). Survey of intentions and perspectives of refugees from Ukraine – 2023: report. Retrieved from: https://microdata.unhcr.org/index.php/catalog/1064/study-description
Österreichischen Integrations Fonds. (2024). Retrieved from: https://www.integrationsfonds.at/statistiken/
Sokar, A., Wells, Ia., Leod, M., Reeners, A., Stephanes, M. (2022). Featuries of adaptation of Ukrainian Refugees in the EU, Great Britain, USA, and Canada. Foreign Affairs, 32(5), 8–15. https://doi.org/10.46493/2663-2675.32(5).2022.8-15
UNHCR. (2023). Поширені запитання та відповіді: Тимчасовий захист в Австрії. Federal Ministry Republic of Austria. Взято з: https://help.unhcr.org/moldova/wp-content/uploads/sites/95/2022/04/20220330_FAQ_Temporary_Protection_UKR.pdf
UNHCR. (2024). Ukraine Refugee Situation. Operation Data Portal. Retrieved from: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine
Vienna.at. (2023). Ukraine-Flüchtlinge in Wien: Hohe Bildung. Retrieved from: https://www.vienna.at/ukraine-fluchtlinge-in-wien-hohe-bildung/8471581
Отримано 24.01.2025
Прийнято до друку після рецензування 26.03.2025
Опубліковано 2025
ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР
НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ