ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Цифровізація економічного життя та соціальне розшарування в Україні: особливості взаємозв’язку

stmm. 2025 (2): 80-96

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2025.02.080

Повний текст:

ОЛЕКСАНДР РАХМАНОВ, доктор соціологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

kneu_1906@ukr.net

https://orcid.org/0000-0001-8884-5515

SCOPUS ID – 57218850472

У статті проаналізовано взаємовплив цифровізації економічного життя та соціального розшарування в Україні. З’ясовано потенціал теорій соціальної стратифікації у поясненні цифрових нерівностей. На підставі даних моніторинґового дослідження Інституту соціології НАН України 2024 року проаналізовано показник використання цифрових засобів на робочому місці в зіставленні з матеріальним становищем, статусом зайнятості, самооцінкою щодо статусної позиції та об’єктивною класовою належністю. Отримані з використанням пояснювальних можливостей класичних теорій соціальної стратифікації результати аналізу вказують на існування кількох тенденцій. Марксистський підхід справдився у тих випадках, коли цифровізація на робочому місці більшою мірою поширена серед зайнятого населення з найменшим рівнем матеріальної депривації, серед самозайнятих та серед представників класу малих та середніх власників. Той факт, що кваліфіковані робітники активніше використовують цифрові пристрої та технології, ніж представники рутинної нефізичної праці, є доволі близьким до функціоналістських пояснень цифрової нерівності, коли відмінні запити на ринку праці реґулюють та відбирають необхідних людей з відповідними навичками. Попри залежність цифровізації від рівня матеріального становища та суб’єктивного соціального статусу, зафіксовано дещо менше використання цифрових засобів серед найзаможніших респондентів порівняно із заможними та серед тих, хто позиціював себе на найвищих сходинках, порівняно з тими, хто розмістив себе посередині. Це явище пояснюється веберівським трактуванням, за яким престижність перебування на найвищих щаблях соціальної ієрархії полягає не стільки у володінні цифровою кваліфікацією, скільки у реалізації владних повноважень.

Ключові слова: цифровізація економічного життя, соціальна стратифікація, соціальний статус, Україна

Джерела

Бойко, Н. (2016). Диґітальна нерівність в сучасних українських реаліях. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 3(17), 137–149.

Вебер, М. (2012). Господарство і суспільство: Нариси з соціології розуміння. Київ: Всесвіт.

Маркс, К., Енгельс, Ф. (1936). Маніфест комуністичної партії. У: К. Маркс (ред.), Ф. Енгельс (ред.), Вибрані твори (т. 1, сс. 151–189). Київ: Партвидав ЦК КП(б)У.

Романенко, С.В. (2018). Цифрова нерівність як форма соціальної диференціації. У: В. Бакіров (ред.), О. Куценко (ред.), Л. Сокурянська (ред.), Соціальні нерівності: сприйняття українським суспільством (заключний звіт) (сс. 108–116). Харків: Соціологічна асоціація України. Взято з: https://sau.in.ua/app/uploads/2019/07/ZVIT_SOCZIALNI-NERIVNOSTI_2018_.pdf

Симончук, О. (2018). Соціальні класи в сучасних суспільствах: евристичний потенціал класового аналізу. Київ: Інститут соціології НАН України.

Соколовський, І. (2023). Ринок праці України через півтора року повномасштабної війни: нестандартна зайнятість та цифровізація. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 4, 89–106. https://doi.org/10.15407/sociology2023.04.89

Bonfadelli, H. (2002). The Internet and knowledge gaps: A theoretical and empirical investigation. European Journal of Communication, 17(1), 65–84. https://doi.org/10.1177/0267323102017001607

Brockmann, H., Drews, W., Torpey, J. (2021). A class for itself? On the worldviews of the new tech elite. PLoS ONE, 16(1), e0244071. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0244071

Compaigne, B. (Ed.). (2001). The Digital Divide: Facing a Crisis or Creating a Myth? Cambridge, MA: MIT Press.

Darvin, R. (2018). Social class and the unequal digital literacies of youth. Language and Literacy, 20(3), 26–45. https://doi.org/10.20360/langandlit29407

Durkheim, E. (1997). The Division of Labor in Society. New York: Free Press.

Fuchs, C., Mosco, V. (2012). Introduction: Marx is back: the importance of Marxist theory and research for critical communication studies today. tripleC: Open Access Journal for a Global Sustainable Information Society, 10(2), 127–140. https://doi.org/10.31269/triplec.v10i2.421

Hargittai, E., Hinnant, A. (2008). Digital inequality: differences in young adults' use of the Internet. Communication Research, 35(5), 602–621. https://doi.org/10.1177/0093650208321782

Helsper, E., Eynon, R. (2013). Distinct skills pathways to digital engagement. European Journal of Communication, 28(6), 696–713. https://doi.org/10.1177/0267323113499113

Martindale, N., Lehdonvirta, V. (2023). Labour market digitalization and social class: evidence of mobility and reproduction from a European survey of online platform workers. Socio-Economic Review, 21(4), 1945–1965. https://doi.org/10.1093/ser/mwad049

Matzat, U., Van Ingen, E. (2020). Social inequality and the digital transformation of Western society: what can stratification research and digital divide studies learn from each other? Soziale Welt. Sonderband, 23, 379–397. https://doi.org/10.5771/9783845295008-379

North, S.M., Snyder, I.A., Bulfin, S.A. (2008). Digital tastes: Social class and young people's technology use. Information, Communication and Society, 11(7), 895–911. https://doi.org/10.1080/13691180802109006

Ragnedda, M. (2017). The Third Digital Divide: A Weberian approach to rethinking digital inequalities. London: Routledge.

Ragnedda, M., Muschert, G.W. (2017). Theorizing digital divides and inequalities. In: J. Servaes, T. Oyedemi (Eds.), Social Inequalities, Media, and Communication: Theory and Roots (pp. 23–35). New York: Macmillan Publishing.

Selwyn, N. (2004). Reconsidering political and popular understandings of the digital divide. New Media & Society, 6(3), 341–362. https://doi.org/10.1177/1461444804042519

The Future of Jobs Report. (2025). Retrieved from: https://www.weforum.org/publications/the-future-of-jobs-report-2025/

Van Deursen, A., Helsper, E.J., Eynon, R. (2016). Development and validation of the Internet Skills Scale (ISS). Information, Communication & Society, 19(6), 804–823. https://doi.org/10.1080/1369118X.2015.1078834

Van Deursen, A., Van Dijk, J. (2011). Internet skills and the digital divide. New Media & Society, 13(6), 893–911. https://doi.org/10.1177/1461444810386774

Van Deursen, A., Van Dijk, J. (2013). The digital divide shifts to differences in usage. New Media & Society, 16(3), 507–526. https://doi.org/10.1177/1461444813487959

Wilson, K.R., Wallin, J.S., Reiser, C. (2003). Social stratification and the digital divide. Social Science Computer Review, 21(2), 133–143. https://doi.org/10.1177/0894439303021002001

Zillien, N., Hargittai, E. (2009). Digital distinction: status-specific Internet uses. Social Science Quarterly, 90(2), 274–291. https://doi.org/10.1111/j.1540-6237.2009.00617.x

Отримано 11.02.2025

Цифровізація економічного життя та соціальне розшарування в Україні: особливості взаємозв’язку

stmm. 2025 (2): 80-96

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2025.02.080

Повний текст:

ОЛЕКСАНДР РАХМАНОВ, доктор соціологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

kneu_1906@ukr.net

https://orcid.org/0000-0001-8884-5515

SCOPUS ID – 57218850472

У статті проаналізовано взаємовплив цифровізації економічного життя та соціального розшарування в Україні. З’ясовано потенціал теорій соціальної стратифікації у поясненні цифрових нерівностей. На підставі даних моніторинґового дослідження Інституту соціології НАН України 2024 року проаналізовано показник використання цифрових засобів на робочому місці в зіставленні з матеріальним становищем, статусом зайнятості, самооцінкою щодо статусної позиції та об’єктивною класовою належністю. Отримані з використанням пояснювальних можливостей класичних теорій соціальної стратифікації результати аналізу вказують на існування кількох тенденцій. Марксистський підхід справдився у тих випадках, коли цифровізація на робочому місці більшою мірою поширена серед зайнятого населення з найменшим рівнем матеріальної депривації, серед самозайнятих та серед представників класу малих та середніх власників. Той факт, що кваліфіковані робітники активніше використовують цифрові пристрої та технології, ніж представники рутинної нефізичної праці, є доволі близьким до функціоналістських пояснень цифрової нерівності, коли відмінні запити на ринку праці реґулюють та відбирають необхідних людей з відповідними навичками. Попри залежність цифровізації від рівня матеріального становища та суб’єктивного соціального статусу, зафіксовано дещо менше використання цифрових засобів серед найзаможніших респондентів порівняно із заможними та серед тих, хто позиціював себе на найвищих сходинках, порівняно з тими, хто розмістив себе посередині. Це явище пояснюється веберівським трактуванням, за яким престижність перебування на найвищих щаблях соціальної ієрархії полягає не стільки у володінні цифровою кваліфікацією, скільки у реалізації владних повноважень.

Ключові слова: цифровізація економічного життя, соціальна стратифікація, соціальний статус, Україна

Джерела

Бойко, Н. (2016). Диґітальна нерівність в сучасних українських реаліях. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 3(17), 137–149.

Вебер, М. (2012). Господарство і суспільство: Нариси з соціології розуміння. Київ: Всесвіт.

Маркс, К., Енгельс, Ф. (1936). Маніфест комуністичної партії. У: К. Маркс (ред.), Ф. Енгельс (ред.), Вибрані твори (т. 1, сс. 151–189). Київ: Партвидав ЦК КП(б)У.

Романенко, С.В. (2018). Цифрова нерівність як форма соціальної диференціації. У: В. Бакіров (ред.), О. Куценко (ред.), Л. Сокурянська (ред.), Соціальні нерівності: сприйняття українським суспільством (заключний звіт) (сс. 108–116). Харків: Соціологічна асоціація України. Взято з: https://sau.in.ua/app/uploads/2019/07/ZVIT_SOCZIALNI-NERIVNOSTI_2018_.pdf

Симончук, О. (2018). Соціальні класи в сучасних суспільствах: евристичний потенціал класового аналізу. Київ: Інститут соціології НАН України.

Соколовський, І. (2023). Ринок праці України через півтора року повномасштабної війни: нестандартна зайнятість та цифровізація. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 4, 89–106. https://doi.org/10.15407/sociology2023.04.89

Bonfadelli, H. (2002). The Internet and knowledge gaps: A theoretical and empirical investigation. European Journal of Communication, 17(1), 65–84. https://doi.org/10.1177/0267323102017001607

Brockmann, H., Drews, W., Torpey, J. (2021). A class for itself? On the worldviews of the new tech elite. PLoS ONE, 16(1), e0244071. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0244071

Compaigne, B. (Ed.). (2001). The Digital Divide: Facing a Crisis or Creating a Myth? Cambridge, MA: MIT Press.

Darvin, R. (2018). Social class and the unequal digital literacies of youth. Language and Literacy, 20(3), 26–45. https://doi.org/10.20360/langandlit29407

Durkheim, E. (1997). The Division of Labor in Society. New York: Free Press.

Fuchs, C., Mosco, V. (2012). Introduction: Marx is back: the importance of Marxist theory and research for critical communication studies today. tripleC: Open Access Journal for a Global Sustainable Information Society, 10(2), 127–140. https://doi.org/10.31269/triplec.v10i2.421

Hargittai, E., Hinnant, A. (2008). Digital inequality: differences in young adults' use of the Internet. Communication Research, 35(5), 602–621. https://doi.org/10.1177/0093650208321782

Helsper, E., Eynon, R. (2013). Distinct skills pathways to digital engagement. European Journal of Communication, 28(6), 696–713. https://doi.org/10.1177/0267323113499113

Martindale, N., Lehdonvirta, V. (2023). Labour market digitalization and social class: evidence of mobility and reproduction from a European survey of online platform workers. Socio-Economic Review, 21(4), 1945–1965. https://doi.org/10.1093/ser/mwad049

Matzat, U., Van Ingen, E. (2020). Social inequality and the digital transformation of Western society: what can stratification research and digital divide studies learn from each other? Soziale Welt. Sonderband, 23, 379–397. https://doi.org/10.5771/9783845295008-379

North, S.M., Snyder, I.A., Bulfin, S.A. (2008). Digital tastes: Social class and young people's technology use. Information, Communication and Society, 11(7), 895–911. https://doi.org/10.1080/13691180802109006

Ragnedda, M. (2017). The Third Digital Divide: A Weberian approach to rethinking digital inequalities. London: Routledge.

Ragnedda, M., Muschert, G.W. (2017). Theorizing digital divides and inequalities. In: J. Servaes, T. Oyedemi (Eds.), Social Inequalities, Media, and Communication: Theory and Roots (pp. 23–35). New York: Macmillan Publishing.

Selwyn, N. (2004). Reconsidering political and popular understandings of the digital divide. New Media & Society, 6(3), 341–362. https://doi.org/10.1177/1461444804042519

The Future of Jobs Report. (2025). Retrieved from: https://www.weforum.org/publications/the-future-of-jobs-report-2025/

Van Deursen, A., Helsper, E.J., Eynon, R. (2016). Development and validation of the Internet Skills Scale (ISS). Information, Communication & Society, 19(6), 804–823. https://doi.org/10.1080/1369118X.2015.1078834

Van Deursen, A., Van Dijk, J. (2011). Internet skills and the digital divide. New Media & Society, 13(6), 893–911. https://doi.org/10.1177/1461444810386774

Van Deursen, A., Van Dijk, J. (2013). The digital divide shifts to differences in usage. New Media & Society, 16(3), 507–526. https://doi.org/10.1177/1461444813487959

Wilson, K.R., Wallin, J.S., Reiser, C. (2003). Social stratification and the digital divide. Social Science Computer Review, 21(2), 133–143. https://doi.org/10.1177/0894439303021002001

Zillien, N., Hargittai, E. (2009). Digital distinction: status-specific Internet uses. Social Science Quarterly, 90(2), 274–291. https://doi.org/10.1111/j.1540-6237.2009.00617.x

Отримано 11.02.2025

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }