Інститут соціології НАНУ

Соціальна організація війни: українське та російське суспільства, мобілізовані на війну

stmm. 2025 (2): 30-58

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2025.02.030

Повний текст:

НІКОЛАС ГАЙОЗ, доктор, професор кафедри європейських та слов’янських студій, гуманітарний факультет, Фрібурзький університет (1700, Фрібур (Швейцарія), бульв. Пероль, 90)

nicolas.hayoz@unifr.ch

https://orcid.org/0000-0002-6196-1011

ВІКТОР СТЕПАНЕНКО, доктор соціологічних наук, головний науковий співробітник відділу історії та теорії соціології, Інститут соціології НАН України (01021, Київ (Українa), вул. Шовковична, 12)

vikstepa@i-soc.org.ua

https://orcid.org/0000-0002-3623-0057

Ця стаття має на меті проаналізувати, як аґресивна війна Росії проти України змінила українське та російське суспільства. Вона розглядає соціальну організацію війни й те, як Україна та Росія адаптуються і змінюються в умовах воєнного часу. Поєднуючи політологічний та соціологічний підходи, ми інтерпретуємо війну в організаційному та комунікативному аспектах у контексті протилежних політичних режимів: диктаторської автократії в Росії та демократії в Україні. Протилежні режими передбачають протилежні значення і цілі війни, воєнних дій і військових. Існують великі відмінності щодо організації та мобілізації ресурсів і підтримки війни, зі значними перевагами для диктатури, такої як Росія, що контролює свій суспільний простір засобами репресій і пропаґанди. Суспільства у стані війни слід відрізняти від організованого і високомілітаризованого суспільства війни, такого як Росія, яка нав’язала своєму сусідові військові, організаційні та ідеологічні обмеження, на які Україна повинна відповісти власною мілітаризацією та організацією війни і воєнних дій. Соціальна організація війни розуміється як складна багаторівнева взаємодія різних інституційних акторів і сфер (держава, армія, неурядові організації, бізнес, медіа, публічна і приватна сфери тощо). Водночас військова мобілізація в обох суспільствах має різні організаційні та комунікаційні ефекти, а також різні, часто протилежні політичні, культурні та соціальні наслідки.

Ключові слова: суспільство війни, організації, суспільна мобілізація, «суспільство фронтиру», відносини «держава-суспільство», ідеологічна індокринація, цінності, соцієтальна трансформація

Джерела:

Ackerman, G. (2023). Mentale Militarisierung und Vorbereitung auf den Krieg. In: Stéphane Courtois, Galia Ackerman (Eds.), Schwarzbuch Putin (SS. 167–179). München: Piper.

Ahlers, A.L., Stichweh, R. (2020). Die Bipolarität von Demokratie und Autoritarismus und ihre gesellschaftlichen Ursprünge. Soziale Systeme, 25(2), 377–417.

Applebaum, A., Goldberg, J. (2023). The Counteroffensive. The Atlantic, June 2023. Retrieved from: https://www.theatlantic.com/magazine/archive/2023/06/counteroffensive-ukrainezelensky-crimea/673781/

Arato, A., Cohen, J. (1988). Civil Society and Social Theory. Thesis Eleven, 21(1), 40–64.

Ash, T.G. (2023). Postimperial Empire. How the War in Ukraine Is Transforming Europe. Foreign Affairs, 102(3), 65–75.

Benton, L. (2022). Evil Empires? The Long Shadow of British Colonialism. Foreign Affairs, 101(4), 190–196.

Bonenberger, A. (2022). Ukraine’s Military Pulled Itself Out of the Ruins of 2014. Foreign Policy, May 9. Retrieved from: https://foreignpolicy.com/2022/05/09/ukraine-military-2014-russia-us-training/

Bouchet, N. (2016). Russia’s “Militarization” of Colour Revolutions. Policy Perspectives, 4(2). Retrieved from: https://ethz.ch/content/dam/ethz/special-interest/gess/cis/center-for-securities-studies/pdfs/PP4-2.pdf

Broad, W. (2022). Ukraine Gave Up a Giant Nuclear Arsenal 30 Years Ago. Today There Are Regrets. New York Times, February 5. Retrieved from: https://www.nytimes.com/2022/02/05/science/ukraine-nuclear-weapons.html

Bryant, C. (1995). Civic Nation, Civil Society, Civil Religion. In: J.A. Hall (Ed.), Civil Society. Theory, History, Comparison (pp. 136–157). Cambridge: Polity Press.

Burlyuk, O., Shapovalova, N., Zarembo, K. (2017). Introduction to the Special Issue. Civil Society in Ukraine: Building on the Euromaidan Legacy. Kyiv-Mohyla Law and Politics Journal, 3(3), 1–22.

Courtois, S. (2023). Putin und seine orwellsche Umschreibung der Geschichte. In: S. Courtois, G. Ackerman (Eds.), Schwarzbuch Putin (SS. 359–388). München: Piper.

Drepper, T. (2018). Organisationen der Gesellschaft. Gesellschaft und Organisation in der Systemtheorie Niklas Luhmanns. Wiesbaden: Springer VS.

Edwards, M. (Ed.). (2011). The Oxford Handbook of Civil Society. Oxford: Oxford Academic.

Estis, A. (2022). Putins pervertierte Universitäten. Frankfurter Allgemeine Zeitung, August 8, 2022. Retrieved from: https://www.faz.net/aktuell/feuilleton/debatten/putins-pervertierte-universitaetenumbau-an-russlands-hochschulen-18266175.html

Etkind, A. (2023). Russia against Modernity. Cambridge: Polity Press.

Fedor, J. (2017). Russlands Unsterbliches Regiment. Der Staat, die Gesellschaft und die Mobilisierung der Toten. Osteuropa, 67(5), 61–85.

Fischer, S. (2022). Russia on the Road to Dictatorship. Internal Political Repercussions of the Attack on Ukraine. SWP Comment, April. Berlin: Stiftung Wissenschaft und Politik. Retrieved from: https://www.swp-berlin.org/10.18449/2022C30/.

Freedman, L. (2023). Putin is Running out of Options in Ukraine. Russia Edges Closer to a Reckoning. Foreign Affairs, 102, July 25. Retrieved from: https://www.foreignaffairs.com/ukraine/putin-running-out-options-ukraine

Freedom House. (2023). Nations in Transit 2023. Washington (D.C.): Freedom House. Retrieved from: https://freedomhouse.org/sites/default/files/2023-05/NIT_2023_Digital.pdf

Friedman, T.L. (2022). Putin is Trying to Outcrazy the West. New York Times, September 30. Retrieved from: https://www.nytimes.com/2022/09/30/opinion/putin-russia-ukraine.html

Galeotti, M. (2022a). Putin’s Wars from Chechnya to Ukraine. Oxford: Osprey.

Galeotti, M. (2022b). Putin is slowly turning Russia into North Korea. The Sunday Times, November 5. Retrieved from: https://www.thetimes.co.uk/article/putin-proceeds-with-north-koreanisation-of-russiadf9ddv87k.

Garner, I. (2023). Generation Z. Into the Heart of Russia’s Fascist Youth. London: Hurst & Company.

Gellner, E. (1996). Condition of Liberty. Civil Society and Its Rivals. London: Penguin Books.

Giles, K. (2023). Russia’s War on Everybody and What it Means for You. London: Bloomsbury Academics.

Golovakha, Ye. (2022). High level of national resilience. Interview. [In Ukrainian]. NV, June 7. Retrieved from: https://life.nv.ua/ukr/socium/chim-vidriznyayutsya-rosiyani-taukrajinci-sociolog-pro-te-shcho-viyavila-viyna-novini-ukrajini-50248594.html [=Головаха, Є. (2022). Високий рівень національної стійкості. Інтерв’ю. NV, 7 червня.]

Gready, P., Robins, S. (2017). Rethinking Civil Society and Transitional Justice: Lessons from Social Movements and ‘New’ Civil Society. The International Journal of Human Rights, 21, 956–975.

Gudkov, L. (2017). Wahres Denken. Analysen, Diagnosen, Interventionen. Berlin: Edition Osteuropa.

Hale, H. (2015). Patronal Politics. Eurasian Regime Dynamics in Comparative Perspective. Cambridge: Cambridge University Press.

Hayoz, N. (2007). Regionale ‘organisierte Gesellschaften’ und ihre Schwierigkeiten mit der Realität der funktionalen Differenzierung. Soziale Systeme, 13(1), 160–172.

Hayoz, N. (2016). Organizing War and the Military in Society: A Systemic Perspective. Russian Sociological Review, 15(2), 9–25.

Hayoz, N. (2018). “Modern Authoritarians” Coping with the Challenge of Modern Society. Soziale Systeme, 23(1–2), 68–90.

Hoban, I. (2022): Militarization of Childhood(s) in Donbas: ‘Growing together with the Republic’. Cooperation and Conflict, 57(1), 108–129.

Hrushetskyi, A. (2022). A sense of personal belonging to the national resistance to the enemy. KIIS press release, November 9. [=In Ukrainian]. Retrieved from: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1158&page=1 [= Грушецький, A. (2022). Відчуття особистої належності до національного опору ворогові. Пресреліз КМІС, 9 листопада.]

Hrushetskyi, A. (2023). Dynamics of Ukrainians' attitude to Stalin during 2012–2023. KIIS press release, August 3. [In Ukrainian]. Retrieved from: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1273&page=1 [=Грушецький, A. (2023). Динаміка ставлення українців до Сталіна протягом 2012–2023 років. Пресреліз КМІС, 3 серпня.]

Hunter, M. (2018). Crowdsourced War: The Political and Military Implications of Ukraine’s Volunteer Battalions 2014–2015. Journal of Military and Strategic Studies, 18(3), 79–124.

Kean, J. (2010). Civil Society, Definitions and Approaches. In: Helmut Anheier/Stefan Toepler/ Regina (Eds.), Encyclopedia of Civil Society (pp. 451–454). New York: Springer.

Kendall-Taylor, A., Lindstaedt, N., Frantz, E. (2019). Democracies and Authoritarian Regimes. Oxford: Oxford University Press.

Kerrane, E. (2022). Russian Militarism in an Era of Great Power Competition. Journal of Advanced Military Studies, 13 (Special Issue on Strategic Culture), 69–87.

Klein, M., Schreiber, N.H. (2022). The Attack on Ukraine and the Militarisation of Russian Foreign and Domestic policy. SWP Comment, December. Berlin: Stiftung Wissenschaft und Politik. Retrieved from: https://www.swp-berlin.org/publikation/the-attack-on-ukraine-andthe-militarisation-of-russian-foreign-and-domestic-policy

Kolesnikov, A. (2015). Russian Ideology after Crimea. Moscow: Carnegie Center. Retrieved from: http://carnegie.ru/2015/09/22/russian-ideology-after-crimea-pub-61350

Krechko, Ya., Lohinov, Ye., Terebinska, O. (2023). Fierce battles: what does the Armed Forces of Ukraine lack to defeat Russia? Donbas.Realities, February 26. Retrieved from: https://www.radiosvoboda.org/a/choho-ne-vystachae-ukraini-dlyaperemogy-nad-rosieyu/32288638.html [=Кречко, Я., Логінов, Є., Теребинська, О. (2023). Запеклі бої: чого не вистачає ЗСУ для перемоги над Росією? Донбас.Реалії, 26 лютого.]

Kruse, V. (2009). Mobilisierung und kriegsgesellschaftliches Dilemma. Beobachtungen zur kriegsgesellschaftlichen Moderne. Zeitschrift für Soziologie, 38(3), 198–214.

Kruse, V. (2015). Kriegsgesellschaftliche Moderne. Konstanz: UVK.

Kudors, A. (Ed.). (2016). Fortress Russia: Political, Economic, and Security Development in Russia Following the Annexation of Crimea and its Consequences for the Baltic States. Riga: The Centre for East European Policy Studies.

Kuzio, T. (2023). Fascism and Genocide. Russia’s war against Ukrainians. Stuttgart: Ibidem.

Lebedev, A. C. (2023). Deux sociétés dans la guerre. Entretien avec Anna Colin Lebedev. Esprit Mars, 49–55.

Leggewie, C. (2023). Faschismus und kein Ende? In: S. Courtois, G. Ackerman (Eds.), Schwarzbuch Putin (SS. 117–127). München: Piper.

Luhmann, N. (1975). Interaktion, Organisation, Gesellschaft. In: N. Luhmann, Soziologische Aufklärung 2: Aufsätze zur Theorie der Gesellschaft (SS. 9–20) Opladen: Westdeutscher Verlag.

Luhmann, N. (2012). Theory of Society. Vol. 1. Stanford: Stanford University Press.

Luhmann, N. (2013). Theory of Society. Vol. 2. Stanford: Stanford University Press.

Luhmann, N. (2018). Organization and Decision. Cambridge: Cambridge University Press.

MacMillan, M. (2020). War. How Conflict Shaped Us. London: Profile Books.

Magyar, B., Madlovics, B. (2020). The Anatomy of Post-Communist Regimes. A Conceptual Framework. Budapest; New York: CEU Press.

Malesevic, S. (2023). The Moral Fog of War and Historical Sociology. European Journal of Social Theory, 26, 490–501.

Mischenko, M. (2023). This War helped Ukrainians realize themselves as a Nation. Razumkov Centre, March 22. Retrieved from: https://razumkov.org.ua/en/articles/this-war-helped-ukrainians-realisethemselves-as-a-nation

Paniotto, V. (2023). The attitude of Ukrainians to the holidays of May 1 (Labor Day) and May 9 (Victory Day). KIIS press release, April 30. Retrieved from: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1229&page=1 [=Паніотто, В. (2023). Ставлення українців до свят 1 травня (день праці) і 9 травня (день перемоги). Прес-реліз КМІС, 30 квітня.]

Plokhy, S. (2023). The Russo-Ukrainian War. Dublin: Allen Lane/Pinguin Books.

Polegkyi, O. (2022). “Never Again” vs. “We Can Repeat It”: Russians will Pay Any Price to Restore the Glory of Soviet Victory in WWII. Forum for Ukrainian Studies, June 11. Retrieved from: https://ukrainian-studies.ca/2022/06/11/never-again-vs-we-can-repeat-it-russians-will-pay-any-price-torestore-the-glory-of-soviet-victory-in-wwii%EF%BF%BC/

Pollack, D. (1990). Das Ende einer Organisationsgesellschaft. Systemtheoretische Überlegungen zum gesellschaftlichen Umbruch in der DDR. Zeitschrift für Soziologie, 19, 292–307.

Puglisi, R. (2015). Heroes or Villains? Volunteer Battalions in Post-Maidan Ukraine. IAI Working Paper. Rome: Instituto Affari Internazionale. Retrieved from: https://www.iai.it/en/pubblicazioni/heroes-orvillains

Pynnöniemi, K. (Ed.). (2021). Nexus of Patriotism and Militarism in Russia. A Quest for Internal Cohesion. Helsinki: Helsinki University Press.

Rose, G. (2013). Ukraine’s Winnable war. Why the West Should Help Kyiv Retake All Its Territory. Foreign Affairs, June 13. Retrieved from: https://www.foreignaffairs.com/ukraine/ukraines-winnable-war

Rose, R. (2008). Understanding Post-Communist Transformation. A Bottom-up Approach. New York: Routledge.

Skigin, P. (2020). Neopatrimonialism: The Russian Regime through a Weberian Lens. In: A. Etkind, M. Minakov (Eds.), Ideology after Union. Political Doctrines, Discourses, and Debates in Post-Soviet Societies (pp. 93–110). Stuttgart: Ibidem.

Snegovaya, M. (2023). Why Russia’s Democracy Never Began. Journal of Democracy, 34(3), 105–118.

Stepanenko, V. (2015). Ukraine’s Revolution as De-Institutionalization of the Post-Soviet Order. In: V. Stepanenko, Ya. Pylynskyi (Eds.), Ukraine after the Euromaidan: Challenges and Hopes (pp. 29–46). Bern: Peter Lang.

Stepanenko, V. (2022). Ukrainian society under war: An insider’s sociological notes. Przeglad Socjologiczny, 77(3), 9–24.

Stewart, S., Dollbaum, J.M. (2017). Civil Society Development in Russia and Ukraine: Diverging paths. Communist and Post-Communist Studies, 50(3), 207–220.

Stykow, P., Baumann, J. (2023). Das politische System Russlands. Baden-Baden: Nomos.

Sztompka, P. (2023). The Bright Side of a Tragedy: on the Unintended and Unanticipated Consequences of the Barbaric Aggression. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 1, 6–9.

Umland, A. (2022). A Neutral and Demilitarized Ukraine? Moscow’s Demands of Kyiv in Geostrategic Perspective. SCEEUS Commentary, 9/2022. Retrieved from: https://sceeus.se/en/publications/aneutral-and-demilitarized-ukraine-moscows-demands-of-kyiv-in-geostrategic-perspective

Vorozejikina, T. (2018). Parasitärer Autoritarismus. Regime und Gesellschaft in Russland. Osteuropa, 68(8–9), 3–24.

Way, L.A. (2023). Don’t Count the Dictators Out. The Underappreciated Resilience of Today’s Autocracies. Foreign Affairs, 102(4), 104–115.

Zagorodnyuk, A., Frolova, A., Midtunn, H.P., Pavliuchyk, O. (2021). Is Ukraine’s Reformed Military Ready to Repel a New Russian Invasion? Atlantic Council, December 23. Retrieved from: https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/is-ukraines-reformed-military-ready-torepel-a-new-russian-invasion

Zarembo, K., Martin, E. (2023). Civil Society and Sense of Community in Ukraine: From Democracy to Action. European Societies, March, 1–27.

Отримано 04.04.2025 Прийнято до друку після рецензування 15.04.2025 Опубліковано 2025