ТЕТЯНА ХРАБАН, кандидат філологічних наук, доцент, завідувачка кафедри іноземних мов Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (01011, Київ, вул. Князів Острозьких, 45/1)

xraban.tatyana@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5169-5170

https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorld=57215581503

МИХАЙЛО ХРАБАН, науковий співробітник наукового центру зв’язку та інформатизації Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (01011, Київ, вул. Князів Острозьких, 45/1)

mikhailkhraban@gmail.com

https://orcid.org/0009-0006-7771-2307

Кожен конкретний соціальний контекст має різні ґендерні диспропорції та проблеми щодо забезпечення ґендерної рівності, тому не існує універсальної моделі для впровадження ґендерного підходу. Мета цієї статті — виявити й осмислити всі потенційно значущі концептуальні засади ґендерного аналізу. Розуміння переваг та/або обмежень використання певних концептуальних схем ґендерного аналізу може допомогти дослідникові чітко сформулювати дослідницькі гіпотези або завдання, а також отримати надійні результати, на підставі яких можна робити висновки та ухвалювати рішення. Матеріалом для статті послужили звіти за результатами проведення ґендерних аудитів, а також публікації, які надають практичні настанови щодо проведення ґендерного аналізу або використовують ґендерний аналіз як основний метод наукового дослідження. Відправною точкою для врахування ґендерної проблематики на макрорівні, мезорівні та мікрорівні є ґендерний аналіз. Це поєднання різноманітних підходів і методів, які використовуються для розуміння та дослідження наслідків наявних відмінностей між соціальними ролями, які відіграють жінки та чоловіки, зокрема: різний обсяг ресурсів (повноваження та представництво у політиці та процесі ухвалення рішень, вільний час, фінанси, репутація, персональні якості тощо), їхні різноманітні потреби, обмеження та можливості, вплив цих відмінностей на їхнє життя. У конкретному контексті залежно від актуалізації різнопланових аспектів існування ґендерної нерівності можуть бути використані різні підходи до ґендерного аналізу. Існує кілька концептуальних схем для проведення ґендерного аналізу, адаптованих до різних потреб і пріоритетів: Гарвардська концептуальна схема; схема 4R; схема, що має в основі соціальні відносини; схема потрійних ролей; Матриця ґендерного аналізу; схема «мережа інституціоналізації»; схема, що ґрунтується на концептах потенціалу та вразливості. Кінцевою метою всіх підходів до ґендерного аналізу є розроблення ґендерно-чутливих стратегій для просування ґендерної рівності.

Ключові слова: ґендер, ґендерний аналіз, ґендерна рівність, концептуальна схема, методологія

Джерела

Ґендерний аналіз інституційної відповіді державних органів влади на гуманітарну кризу, спричинену повномасштабним вторгненням російської федерації: кращі практики та рекомендації. (2023). Київ: ООН ЖІНКИ. Взято з: https://eca.unwomen.org/sites/default/files/2023-02/GA-UN-Women-Institutional-response.pdf

Ґендерний профіль країни: Україна. (2023). EUNeighboursEast. Взято з: https://euneighbourseast.eu/uk/news/publications/gendernyj-profil-krayiny-ukrayina/

Ґендерний профіль українських медіа. (2023). Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Взято з: https://wim.org.ua/materials/hendernyy-profil-ukrayinskykh-media/

Храбан, Т., Вигівська, О. (2023). Вплив військового середовища на ґендерно-стереотипні уявлення чоловіків-військовослужбовців (психолінгвістичний аспект). Вісник Національного університету оборони України, 72(2), 136–145. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-72-2-136-145

Храбан, Т.Є., Храбан, М.І. (2024). Відображення в мас-медіа наслідків впливу війни на ґендерну сеґреґацію на українському ринку праці. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 2, 85–100. https://doi.org/10.15407/sociology2024.02.085

Alonso Gallo, N., Gutiérrez-López, I. (2023). Gender and organizational culture in the European Union: situation and prospects. Frontiers in Psychology, 14, 1164516. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1164516

Birks, L., Powell, C., Hatfield, J. (2017). Adapting the capacities and vulnerabilities approach: a gender analysis tool. Health Promotion International, 32(6), 930-941. https://doi.org/10.1093/heapro/daw032

Cole, H., O’Neil, T., Mias, C. (2023). Integrating gender from the start: care international’s gender in emergencies theory of change. VOICE OUT LOUD. Retrieved from: https://voiceeu.org/news/integrating-gender-from-the-start-care-international-s-gender-in-emergencies-theory-of-change-care-international-on-the-vol36

Cresp-Lloréns, N., Hernández-Aguado, I., Chilet-Rosell, E. (2021). Have Policies Tackled Gender Inequalities in Health? A Scoping Review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(1), 327. https://doi.org/10.3390/ijerph18010327

Fan, D., Breslin, D., Callahan, J.L., Iszatt-White, M. (2022). Advancing literature review methodology through rigour, generativity, scope and transparency. International Journal of Management Reviews, 24, 171-180. https://doi.org/10.1111/ijmr.12291

Gimenez-Nadal, J., Molina, J. (2022). The gender gap in time allocation. IZA World of Labor, 497. https://doi.org/10.15185/izawol.497

Goncalves, M., Haidar, N., Celik, E. (2024). Drivers and motivations of Lebanese women entrepreneurs: insights from the demand-constraint-choice framework. Cogent Business & Management, 11(1). https://doi.org/10.1080/23311975.2024.2371068

Hillenbrand, E., Lakzadeh, P., Sokhoin, L., Talukder, Z., Green, T., McLean, J. (2014). Using the Social Relations Approach to capture complexity in women’s empowerment: using gender analysis in the Fish on Farms project in Cambodia. Gender & Development, 22(2), 351-368. https://doi.org/10.1080/13552074.2014.920992

Hunt, J. (2004). Introduction to gender analysis concepts and steps. Development Bulletin, 64, 100-106. Retrieved from: https://www.inclusivewash.org.au/wp-content/uploads/2018/09/JHuntIntrogenderanalysisconcepts26steps.pdf

Kabeer, N. (2005). Gender Equality and Women’s Empowerment: A Critical Analysis of the Third Millennium Development Goal. Gender and Development, 13(1), 13-24. http://www.jstor.org/stable/20053132

Kaua, C.G., Gitonga, T.M. (2023). Gender analysis of access and control of resources and livelihoods in pastoral livelihood systems: the case of Kurikuri Community land in Laikipia County, Kenya. SN Social Sciences, 3, 167. https://doi.org/10.1007/s43545-023-00754-z

Khraban, T., Vyhivska, O. (2024). Towards gender equality: women’s leadership in higher education. ScienceRise: Pedagogical Education, 2(59), 29-34. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2024.303271

Levy, C. (1996). The process of Institutionalising Gender in Policy and Planning: the web of institutionalisation (DPU Working Papers 74). DPU, University College of London. London, UK. Retrieved from: https://www.ucl.ac.uk/dpu-projects/drivers_urb_change/urb_society/pdf_gender/DPU_Levy_Institutionalising_Gender.pdf

Morgan, R., Garrison-Desany, H., Hobbs, A. J., Wilson, E. (2022). Strengthening effectiveness evaluations through gender integration to improve programs for women, newborn, child, and adolescent health. Global Health Action, 15(sup1), 2006420. https://doi.org/10.1080/16549716.2021.2006420

Moser, C.O. (2003). Gender Planning and Development: Theory, Practice, and Training. USA, Canada: Routledge. Retrieved from: https://api.pageplace.de/preview/DT0400.9781134935383_A23793240/preview-9781134935383_A23793240.pdf

Moser, C.O.N. (2017). Gender transformation in a new global urban agenda: challenges for Habitat III and beyond. Environment and Urbanization, 29(1), 221-236. https://doi.org/10.1177/0956247816662573

Post, C., Sarala, R., Gatrell, C., Prescott, J. Advancing Theory with Review Articles. Journal of Management Studies, 57(2), 351-376. https://doi.org/10.1111/joms.12549

Profeta, P. (2017). Gender Equality in Decision-Making Positions: The Efficiency Gains. Intereconomics, 52(1), 34-37. https://doi.org/10.1007/s10272-017-0640-4

Protosavitska, L. (2023). Legal aspects of gender equality and their legislative consolidation. Law. Human. Environment, 14(1), 88-106, https://doi.org/10.31548/law/1.2023.88

Sabates-Wheeler, R., Lind, J., Harvey, P., Slater, R. (2022). Strengthening responses at the nexus of social protection, humanitarian aid and climate shocks in protracted crises: BASIC Research Framing Paper. Brighton: Institute of Development Studies. https://doi.org/10.19088/BASIC.2022.001

Skakun, Z., Dietrich, L. (2022). Oxfam Gender in Emergencies Strategy 2022-25. Oxfam International. https://doi.org/10.21201/2024.000014

Snyder, H. (2019). Literature Review as a Research Methodology: An Overview and Guidelines. Journal of Business Research, 104, 333-339. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2019.07.039

Snyder, H. (2023). Designing the literature review for a strong contribution. Journal of Decision Systems, 1-8. https://doi.org/10.1080/12460125.2023.2197704

Отримано 25.08.2024