ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ ВІРЯНАМИ СИТУАЦІЇ З ЕПІДЕМІЄЮ COVID-19: ДАНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
stmm. 2021 (3): 113-125
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.03.113
МАКСИМ ПАРАЩЕВИН, доктор социологических наук, ведущий научный сотрудник отдела социальной психологии Института социологии НАНУ (01021, Киев, ул. Шелковичная, 12)
paraschevin@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-1384-4539
Карантинні обмеження, пов’язані з епідемією COVID-19, крім інших сфер відчутно заторкнули сферу релігійного життя, зокрема здійснення релігійних практик узвичаєним чином. Держава намагалася запроваджувати обмеження цих практик, що, зважаючи на їхній зв’язок зі сферою сакрального, може мати наслідки у вигляді посилення соціальної напруженості чи відкритого спротиву з боку вірян. Ситуація з невдоволенням та критикою з боку релігійних організацій мала місце, але більш важливою є реакція з боку широких мас вірян. Відповідно виникає потреба у фіксації та відстеженні такої реакції. Отримані в опитуванні населення України дані свідчать про більшу, порівняно з нерелігійними особами, стурбованість вірян ситуацією з епідемією COVID-19. Це може бути наслідком як впливу інформації та інтерпретацій, які віряни отримують у своїх релігійних організаціях, так і власне специфіки особистості та світогляду вірян, пов’язаної з їхніми релігійними переконаннями. Водночас більша стурбованість епідемією релігійних осіб не поєднується з критичнішим ставленням до дій влади з їхнього боку та з прагненням до повного скасування запроваджених обмежень.
Ключові слова: COVID-19, релігія, релігійні практики, релігійні організації, релігійність, соціальна напруженість
Джерела
Одержано 18.06.2021
ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ ВІРЯНАМИ СИТУАЦІЇ З ЕПІДЕМІЄЮ COVID-19: ДАНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
stmm. 2021 (3): 113-125
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.03.113
МАКСИМ ПАРАЩЕВИН, доктор социологических наук, ведущий научный сотрудник отдела социальной психологии Института социологии НАНУ (01021, Киев, ул. Шелковичная, 12)
paraschevin@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-1384-4539
Карантинні обмеження, пов’язані з епідемією COVID-19, крім інших сфер відчутно заторкнули сферу релігійного життя, зокрема здійснення релігійних практик узвичаєним чином. Держава намагалася запроваджувати обмеження цих практик, що, зважаючи на їхній зв’язок зі сферою сакрального, може мати наслідки у вигляді посилення соціальної напруженості чи відкритого спротиву з боку вірян. Ситуація з невдоволенням та критикою з боку релігійних організацій мала місце, але більш важливою є реакція з боку широких мас вірян. Відповідно виникає потреба у фіксації та відстеженні такої реакції. Отримані в опитуванні населення України дані свідчать про більшу, порівняно з нерелігійними особами, стурбованість вірян ситуацією з епідемією COVID-19. Це може бути наслідком як впливу інформації та інтерпретацій, які віряни отримують у своїх релігійних організаціях, так і власне специфіки особистості та світогляду вірян, пов’язаної з їхніми релігійними переконаннями. Водночас більша стурбованість епідемією релігійних осіб не поєднується з критичнішим ставленням до дій влади з їхнього боку та з прагненням до повного скасування запроваджених обмежень.
Ключові слова: COVID-19, релігія, релігійні практики, релігійні організації, релігійність, соціальна напруженість
Джерела
Одержано 18.06.2021