Інститут соціології НАНУ

ПРО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ЯК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ У СОЦІОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ

stmm. 2021 (2): 156-180

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.156

ОЛЬГА ІВАЩЕНКО, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України, соціолог-консультант проєкту "Обізнаність громадян України з оподаткування» (01021, Київ, вул, Шовковична, 12)

olgivash@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-7070-2134

ДМИТРО БОЯРЧУК, маґістр з економіки, Національний університет «Києво-Могилянська академія», виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» (01135, Київ, вул. Полтавська, 10)

boyarchuk@case-ukraine.com.ua

https://orcid.org/0000-0001-8867-4832

ЄВГЕН ШУЛЬГА, маґістр державного управління, Університет Дж. Вашингтона (США), директор з розвитку Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» (01135, Київ, вул. Полтавська, 10)

shulha@case-ukraine.com.ua

https://orcid.org/0000-0002-4943-1536

У статті наведено результати першого спеціального пошукового соціологічного дослідження обізнаності громадян України з питань оподаткування. Здійснено три хвилі загальнонаціонального опитування 2020 року (N1 = 2038, F2F; N2/3 = 2000, CATI) за анкетою, що містила 5 базових запитань з теми оподаткування, а саме: структура наповнення державного бюджету, головні статті бюджетних витрат, наявність безкоштовних послуг, бажаний справедливий рівень оподаткування, непрямі податки при оплаті покупок і послуг. Аналіз динаміки даних уможливив добір значущих запитань з огляду на фінансову грамотність громадян України для побудови Індексу обізнаності платника податків. Загалом виявлено низький рівень знань громадян як платників податків щодо чинної системи оподаткування, особливо стосовно вагомості ролі самих платників податків у формуванні бюджету, коли лише 32% в першій хвилі та 43% у третій хвилі вказали на внесок громадян, тоді як більшість опитаних (54%) взагалі не уявляють собі модель чинної в Україні системи оподаткування. Разом із тим значна частина респондентів (52% у першій хвилі та 39% у другій хвилі) вказали як бажану і справедливу 10-відсоткову ставку оподаткування. Лише 20% громадян правильно вказали розмір податку при оплаті покупок і послуг, а 36,5% загалом не знають про сплату таких непрямих податків. Вперше було виявлено, що переважна більшість (56%) респондентів готові сплачувати нижчі податки й натомість самостійно покривати витрати на послуги у царинах охорони здоров’я та освіти, що суттєво підважує чинність конституційної норми щодо соціальної держави. Запропоновано алгоритм розрахунку Індексу обізнаності платників податків для реґулярного моніторинґу динаміки її змін, а також рекомендації щодо подальших тематичних досліджень.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: податки, податкова система, Індекс обізнаності платника податків, ринкова свідомість, пострадянське суспільство

Джерела

1. Інституційне середовище неформальних трудових відносин в Україні” (2019). Одержано з: razumkov.org.ua/uploads/article/2019_zaynat.pdf
2. Кондратик, Л.М. (2009). Економічна моральність сучасного українського суспільства. Автореф. дис. ... канд. соціол. наук. Київ: Інститут соціології НАН України.
3. Патріотизм, мова та зовнішньополітичні пріоритети (2019). Одержано з: dif.org.ua/article/%20patriotyzm_mova%20%20
4. Податки та підприємництво: оцінки та очікування (2019). Одержано з: Ratinggroup.ua/research/Ukraine/nalogi_i_predprinimatelstvo_ocenki_i_ozhidaniya
5. Schneider, F. (2009). The Size of the Shadow Economy for 25 Transition Countries over 1999/00 to 2006/07. What do we know? Received from: www.econ.jku.at/members/Shneider/files/publications/LatestResearch2010/ShadEcon_25Transitioncountries.pdf Отримано 09.04.2021