ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Культурна спадщина Львівщини: (візії експертних середовищ)

stmm. 2022 (4): 76-89

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.04.076

ІНГА КОЗЛОВА, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Українського католицького університету, завідувачка Соціологічної лабораторії (79011, Львів, вул. Іл. Свєнціцького, 7)

k.inha@ucu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-6226-4402

На основі емпіричної бази у 20 напівстуктурованих глибинних інтерв’ю із архітекторами, працівниками/-цями туристичної галузі та менеджерами/-ками культури (березень–червень 2021 року), авторка формулює моделі роботи із матеріальними об’єктами культурної спадщини Львівщини. Візії сформовані на прикладі 16 об’єктів, які подавались до участі у програмі «Велике Будівництво», однак насправді ці моделі є універсальними для пам’яток цих типів по усій Україні. Загальні функції пам’яток архітектури у сучасному світі, виходячи із бачень опитаних експертів та експерток,є такими: пам’ятка як туристичний об’єкт; пам’ятка як місце пам’яті; пам’ятка як місце ознайомлення з історією та культурою та як інструмент комунікації; пам’ятка як локація для проведення заходів.

Якщо ж говорити про загальну візію роботи з означеними 16 пам’ятками архітектури, то опитані експерти та експертки бачать алгоритм таким: 1) пошук ідеї, «родзинки» місця; 2) дослідження стану об’єкта включно з юридичним боком питання (право власності тощо); 3) дослідження активності місцевої громади, її зацікавленості й готовності включатись у процеси роботи над об’єктом; 4) вибір менеджера та формування команди, яка працюватиме над кожним окремим об’єктом; 5) визначення цільових аудиторій, на які буде спрямоване функціонування локації та розроблення маркетингової стратегії на основі сформованих ідей, «родзинок» місця; 6) безпосередня робота над об’єктом.

Основний акцент у статті зроблено на візії роботи зі спадщиною станом до 24 лютого 2022 року. Текст містить також опис стану після повномасштабного вторгнення та рефлексії про роботу зі спадщиною у майбутньому. Розвідка може слугувати дорожньою картою з відновлення об’єктів культурної спадщини України після завершення війни.

Ключові слова: культурна спадщина; об’єкти культурної спадщини; пам’ятка; функції пам’яток; Львівщина, участь громад

Джерела

Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (s.a.). Одержано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_089#Text Зруйнована культурна спадщина України (2022). Одержано з: https://culturecrimes.mkip.gov.ua/

Спадщина: як у Львові захищають пам’ятки в часі війни (2022). Одержано з: https://isc.lviv.ua/blog/spadshchyna-v-chasi-vijny/

«Поки живі люди — спадщина незнищенна»: інтерв’ю з дослідницею Центру міської історії Іриною Склокіною (2022). Одержано з: https://houseofeurope.org.ua/stories/as-long-as-people-are-alive-the-heritage-cannot-be-destroyed-an-interview-with-iryna-sklokina-a-researcher-at-the-centre-for-urban-history

Одержано 23.11.2022

Культурна спадщина Львівщини: (візії експертних середовищ)

stmm. 2022 (4): 76-89

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.04.076

ІНГА КОЗЛОВА, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Українського католицького університету, завідувачка Соціологічної лабораторії (79011, Львів, вул. Іл. Свєнціцького, 7)

k.inha@ucu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-6226-4402

На основі емпіричної бази у 20 напівстуктурованих глибинних інтерв’ю із архітекторами, працівниками/-цями туристичної галузі та менеджерами/-ками культури (березень–червень 2021 року), авторка формулює моделі роботи із матеріальними об’єктами культурної спадщини Львівщини. Візії сформовані на прикладі 16 об’єктів, які подавались до участі у програмі «Велике Будівництво», однак насправді ці моделі є універсальними для пам’яток цих типів по усій Україні. Загальні функції пам’яток архітектури у сучасному світі, виходячи із бачень опитаних експертів та експерток,є такими: пам’ятка як туристичний об’єкт; пам’ятка як місце пам’яті; пам’ятка як місце ознайомлення з історією та культурою та як інструмент комунікації; пам’ятка як локація для проведення заходів.

Якщо ж говорити про загальну візію роботи з означеними 16 пам’ятками архітектури, то опитані експерти та експертки бачать алгоритм таким: 1) пошук ідеї, «родзинки» місця; 2) дослідження стану об’єкта включно з юридичним боком питання (право власності тощо); 3) дослідження активності місцевої громади, її зацікавленості й готовності включатись у процеси роботи над об’єктом; 4) вибір менеджера та формування команди, яка працюватиме над кожним окремим об’єктом; 5) визначення цільових аудиторій, на які буде спрямоване функціонування локації та розроблення маркетингової стратегії на основі сформованих ідей, «родзинок» місця; 6) безпосередня робота над об’єктом.

Основний акцент у статті зроблено на візії роботи зі спадщиною станом до 24 лютого 2022 року. Текст містить також опис стану після повномасштабного вторгнення та рефлексії про роботу зі спадщиною у майбутньому. Розвідка може слугувати дорожньою картою з відновлення об’єктів культурної спадщини України після завершення війни.

Ключові слова: культурна спадщина; об’єкти культурної спадщини; пам’ятка; функції пам’яток; Львівщина, участь громад

Джерела

Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (s.a.). Одержано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_089#Text Зруйнована культурна спадщина України (2022). Одержано з: https://culturecrimes.mkip.gov.ua/

Спадщина: як у Львові захищають пам’ятки в часі війни (2022). Одержано з: https://isc.lviv.ua/blog/spadshchyna-v-chasi-vijny/

«Поки живі люди — спадщина незнищенна»: інтерв’ю з дослідницею Центру міської історії Іриною Склокіною (2022). Одержано з: https://houseofeurope.org.ua/stories/as-long-as-people-are-alive-the-heritage-cannot-be-destroyed-an-interview-with-iryna-sklokina-a-researcher-at-the-centre-for-urban-history

Одержано 23.11.2022

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }