ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

МІЖ ПУБЛІЧНИМ ТА ПРИВАТНИМ: ГОМО- ТА БІСЕКСУАЛЬНІ ЧОЛОВІКИ МІСЬКИХ АҐЛОМЕРАЦІЙ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ЯК ЛОКАЛЬНА ДОМОДЕРНА СПІЛЬНОТА

stmm. 2022 (1): 124-143

DOI https://doi.org/***

МАКСИМ КАСЯНЧУК, радник з питань стратегічної інформації, ЄКОМ — Євразійська коаліція зі здоров’я, прав, гендерного і сексуального різноманіття, Таллінн (11317, Таллінн, Естонія, шосе Пярну, 142), голова Громадської організації “Міжрегіональний центр ЛГБТ-досліджень Донбас-СоцПроект”

maxim.kasianczuk@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-0701-3595

ЄВГЕН ЛЕЩИНСЬКИЙ (1978–2012), старший викладач, Макіївський економіко-гуманітарний інститут (86157, Макіївка, вул. Островського, 16)

ОЛЕСЯ ТРОФИМЕНКО, молодший науковий співробітник відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

olesia.trofymenko@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-1442-2581

Cтаття присвячена обговоренню співвідношення публічного і приватного, що характеризує життя гомо- та бісексуальних чоловіків міських аґломерацій Донецької області. В дослідженнях, на які спираються автори, вивчалися кордони приватного, такі як втручання у приватне життя з боку родини, сусідів та можливість існувати в безпечному середовищі. Для Донецької області характерні значні відстані між головними міськими аґломераціями, що зумовлює відносну взаємну ізольованість локальних спільнот, а це, своєю чергою, спричиняється до їхньої слабкої залученості у діяльність неурядових об’єднань громадян (зокрема, у випадку досліджуваної спільноти такі об’єднання відіграють першорядну роль у залученні до послуг громадського здоров’я). У підґрунті пропонованого дослідження лежить гіпотеза про неконґруентність норм репрезентованого громадськими організаціями “відкритого світу” та “малого суспільства” локальних спільнот. Поняття “малого суспільства” бере початок у концепті “незавершеного модерну”, характеризованого слабко розвиненою інституціоналізацією, а соціальні норми “малого суспільства” конґруентні нормам, характерним для мафіозних кланів. Приватне в дослідженні трактується як сфера, вільна від утручань. Натомість публічна сфера у розумінні доби модерну є такою, де існує примат знеособлених і письмово зафіксованих процедур над персоналізованими взаєминами конкретних акторів. Автори роблять наголос на тому, що коли упереджене ставлення до упосліджених соціальних груп, зокрема ЛҐБТ, є вивченим феноменом, то відмежованість приватного і публічного життя представників локальних спільнот, а також брак регуляторних механізмів є значно менш дослідженим сюжетом. Важливим результатом дослідження є те, що слабка відмежованість публічного і приватного в житті людини з локальної спільноти свідчить про те, що таку спільноту можна схарактеризувати як премодерну. Водночас прозорість кордонів між публічним і приватним змушує людину шукати способи сховатися від надмірної уваги оточення, і часто таким способом є життя на маргінесі, тобто серед тих, кого суспільство воліє не помічати.

Дослідження було виконане у 2009–2010 роках. На жаль, ці території нині є недоступними для соціологів. Разом з тим отримані результати, будучи зіставними із даними літератури, в тому числі отриманими на матеріалі інших територій та спільнот, можуть свідчити про поширеність таких явищ і, отже, стати підґрунтям подальших розвідок.

Ключові слова: ЧСЧ, стиль життя, кордони приватного, незавершена модернізація, міський простір, Донецька область.

Джерела

ВІЛ-інфекція в Україні: інформаційний бюлетень (2015). Київ: Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України. 112 с.

Касянчук, М.Г., Лещинський, Є.Б., Герман, О.В. (2012). Аналiз розвитку системи переадресацiї ЧСЧ в Донецькiй областi. Київ. 36 с.

Kasianchuk, M.G., Leshchynskyi, Y.B. (2008). Analysis of the identities of men who have sex with men in Ukrainian society. Ukrainian society, 26 (3), 17–29.

Большов, Є.С., Касянчук, М.Г., Трофименко, Л.В. (2014). Моніторинг поведінки та поширеності ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс із чоловіками, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління: аналітичний звіт за результатами біоповедінкового дослідження 2013 року. Київ.

Арендт, Х. (2000). Vita activa, или О деятельной жизни. Москва.

Волковинська, В.О. (2014). Публічне і приватне у феноменологічному пошуку смислу соціальноcті. Збірник наукових праць “Гілея: Науковий вісник”, 88, 182–185.

Урбан, О.В. (2017). Взаємодія публічного та приватного просторів в українському місті. Культурологія, 37 (50), 39–45.

Колінько, М.В. (2015). Відкритість публічного простору і комфорт приватного. Вісник Донецького Національного університету. Серія Б “Гуманітарні науки”, 1–2, 387–393.

Кон, И.С. (2010). Клубничка на берёзке: Сексуальная культура в России. Москва.

Шевчук, Д.М. (2011). Публічне і приватне в горизонті соціального буття людини. Вісник Національного авіаційного інституту: Філософія. Культурологія, 2 (19), 76–80.

Зайдель, М.І. (2014). Публічне та приватне на пострадянському просторі: проблема демаркації. Грані: Політологія, 2 (106), 79–82.

Ходус, О.В. (2014). От общественного к приватному: актуальные модальности социокультурного бытия. Нова парадигма, 121, 84–94.

Волковинська, В.О. (2015). Публічне і приватне: необхідність кордонів чи криза інтерпретації. Молодий вчений, 2 (17), 46–50.

Олейник, А.Н. (2001). Тюремная субкультура в России: от повседневной жизни до государственной власти. Москва.

Petrou, P., Lemke, R. (2018). Victimisation and life satisfaction of gay and bisexual individuals in 44 European countries: the moderating role of country-level and person-level attitudes towards homosexuality. Culture, Health & Sexuality, 20 (6), 640–657.

Дробышевская, Т.В. (2003). Города Донецкой области: Справочник. Донецк: Донецкая торгово-промышленная палата.

Касянчук, М., Лещинский, Е. (2005). Снижение риска ВИЧ-инфицирования среди гомосексуально активных мужчин в Украине с фокусом на мужчинах, имеющих секс с мужчинами в Донецком регионе. Донецк, Макеевка, Мариуполь и Горловка. В: Отчёт по проекту. НПО “Здоровье Нации”, подготовлено для БФ “ФПХ” (C. 96–132) Киев.

Anderson, B. (1991). Imagined communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. London: Verso. 224 p.

Першай, А.Ю. (ред.), Иванова, Е.М. (ред.) (2013). Женщины в политике: новые подходы к политическому. Феминистский образовательный альманах. Вып. 3. Публичное: приватизация приватного. Прага.

Отримано 13.01.2022

МІЖ ПУБЛІЧНИМ ТА ПРИВАТНИМ: ГОМО- ТА БІСЕКСУАЛЬНІ ЧОЛОВІКИ МІСЬКИХ АҐЛОМЕРАЦІЙ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ЯК ЛОКАЛЬНА ДОМОДЕРНА СПІЛЬНОТА

stmm. 2022 (1): 124-143

DOI https://doi.org/***

МАКСИМ КАСЯНЧУК, радник з питань стратегічної інформації, ЄКОМ — Євразійська коаліція зі здоров’я, прав, гендерного і сексуального різноманіття, Таллінн (11317, Таллінн, Естонія, шосе Пярну, 142), голова Громадської організації “Міжрегіональний центр ЛГБТ-досліджень Донбас-СоцПроект”

maxim.kasianczuk@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-0701-3595

ЄВГЕН ЛЕЩИНСЬКИЙ (1978–2012), старший викладач, Макіївський економіко-гуманітарний інститут (86157, Макіївка, вул. Островського, 16)

ОЛЕСЯ ТРОФИМЕНКО, молодший науковий співробітник відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

olesia.trofymenko@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-1442-2581

Cтаття присвячена обговоренню співвідношення публічного і приватного, що характеризує життя гомо- та бісексуальних чоловіків міських аґломерацій Донецької області. В дослідженнях, на які спираються автори, вивчалися кордони приватного, такі як втручання у приватне життя з боку родини, сусідів та можливість існувати в безпечному середовищі. Для Донецької області характерні значні відстані між головними міськими аґломераціями, що зумовлює відносну взаємну ізольованість локальних спільнот, а це, своєю чергою, спричиняється до їхньої слабкої залученості у діяльність неурядових об’єднань громадян (зокрема, у випадку досліджуваної спільноти такі об’єднання відіграють першорядну роль у залученні до послуг громадського здоров’я). У підґрунті пропонованого дослідження лежить гіпотеза про неконґруентність норм репрезентованого громадськими організаціями “відкритого світу” та “малого суспільства” локальних спільнот. Поняття “малого суспільства” бере початок у концепті “незавершеного модерну”, характеризованого слабко розвиненою інституціоналізацією, а соціальні норми “малого суспільства” конґруентні нормам, характерним для мафіозних кланів. Приватне в дослідженні трактується як сфера, вільна від утручань. Натомість публічна сфера у розумінні доби модерну є такою, де існує примат знеособлених і письмово зафіксованих процедур над персоналізованими взаєминами конкретних акторів. Автори роблять наголос на тому, що коли упереджене ставлення до упосліджених соціальних груп, зокрема ЛҐБТ, є вивченим феноменом, то відмежованість приватного і публічного життя представників локальних спільнот, а також брак регуляторних механізмів є значно менш дослідженим сюжетом. Важливим результатом дослідження є те, що слабка відмежованість публічного і приватного в житті людини з локальної спільноти свідчить про те, що таку спільноту можна схарактеризувати як премодерну. Водночас прозорість кордонів між публічним і приватним змушує людину шукати способи сховатися від надмірної уваги оточення, і часто таким способом є життя на маргінесі, тобто серед тих, кого суспільство воліє не помічати.

Дослідження було виконане у 2009–2010 роках. На жаль, ці території нині є недоступними для соціологів. Разом з тим отримані результати, будучи зіставними із даними літератури, в тому числі отриманими на матеріалі інших територій та спільнот, можуть свідчити про поширеність таких явищ і, отже, стати підґрунтям подальших розвідок.

Ключові слова: ЧСЧ, стиль життя, кордони приватного, незавершена модернізація, міський простір, Донецька область.

Джерела

ВІЛ-інфекція в Україні: інформаційний бюлетень (2015). Київ: Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України. 112 с.

Касянчук, М.Г., Лещинський, Є.Б., Герман, О.В. (2012). Аналiз розвитку системи переадресацiї ЧСЧ в Донецькiй областi. Київ. 36 с.

Kasianchuk, M.G., Leshchynskyi, Y.B. (2008). Analysis of the identities of men who have sex with men in Ukrainian society. Ukrainian society, 26 (3), 17–29.

Большов, Є.С., Касянчук, М.Г., Трофименко, Л.В. (2014). Моніторинг поведінки та поширеності ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс із чоловіками, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління: аналітичний звіт за результатами біоповедінкового дослідження 2013 року. Київ.

Арендт, Х. (2000). Vita activa, или О деятельной жизни. Москва.

Волковинська, В.О. (2014). Публічне і приватне у феноменологічному пошуку смислу соціальноcті. Збірник наукових праць “Гілея: Науковий вісник”, 88, 182–185.

Урбан, О.В. (2017). Взаємодія публічного та приватного просторів в українському місті. Культурологія, 37 (50), 39–45.

Колінько, М.В. (2015). Відкритість публічного простору і комфорт приватного. Вісник Донецького Національного університету. Серія Б “Гуманітарні науки”, 1–2, 387–393.

Кон, И.С. (2010). Клубничка на берёзке: Сексуальная культура в России. Москва.

Шевчук, Д.М. (2011). Публічне і приватне в горизонті соціального буття людини. Вісник Національного авіаційного інституту: Філософія. Культурологія, 2 (19), 76–80.

Зайдель, М.І. (2014). Публічне та приватне на пострадянському просторі: проблема демаркації. Грані: Політологія, 2 (106), 79–82.

Ходус, О.В. (2014). От общественного к приватному: актуальные модальности социокультурного бытия. Нова парадигма, 121, 84–94.

Волковинська, В.О. (2015). Публічне і приватне: необхідність кордонів чи криза інтерпретації. Молодий вчений, 2 (17), 46–50.

Олейник, А.Н. (2001). Тюремная субкультура в России: от повседневной жизни до государственной власти. Москва.

Petrou, P., Lemke, R. (2018). Victimisation and life satisfaction of gay and bisexual individuals in 44 European countries: the moderating role of country-level and person-level attitudes towards homosexuality. Culture, Health & Sexuality, 20 (6), 640–657.

Дробышевская, Т.В. (2003). Города Донецкой области: Справочник. Донецк: Донецкая торгово-промышленная палата.

Касянчук, М., Лещинский, Е. (2005). Снижение риска ВИЧ-инфицирования среди гомосексуально активных мужчин в Украине с фокусом на мужчинах, имеющих секс с мужчинами в Донецком регионе. Донецк, Макеевка, Мариуполь и Горловка. В: Отчёт по проекту. НПО “Здоровье Нации”, подготовлено для БФ “ФПХ” (C. 96–132) Киев.

Anderson, B. (1991). Imagined communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. London: Verso. 224 p.

Першай, А.Ю. (ред.), Иванова, Е.М. (ред.) (2013). Женщины в политике: новые подходы к политическому. Феминистский образовательный альманах. Вып. 3. Публичное: приватизация приватного. Прага.

Отримано 13.01.2022

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }