ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

ГЕОПОЛІТИЧНІ ОРІЄНТАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ У 2018–2020 РОКАХ: ДИНАМІКА ЗМІН ТА СУЧАСНИЙ СТАН

stmm. 2021 (2): 5-23

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.005

СЕРГІЙ ДЕМБІЦЬКИЙ, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу методології та методів соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

e-forge@me.com

https://orcid.org/0000-0002-7958-3557

У статті розглянуто зміни геополітичних орієнтацій населення України щодо Європейського Союзу та Російської Федерації у 2018–2020 роках. Аналіз базується на п’яти репрезентативних опитуваннях населення України. Геополітичні орієнтації зафіксовано із використанням соціологічних тестів «EU-geopol» та «RF-geopol». Також за результатами дослідження 2020 року додатково проаналізовано геополітичні орієнтації щодо Балтійської Асамблеї, Вишеградської Четвірки, США, ГУАМ і Туреччини. Це дало змогу скласти портрет геополітичної відкритості/закритості на підставі багатовекторної геополітичної моделі. Отримані результати дозволяють зробити висновок про стабільні та динамічні аспекти геополітичних орієнтацій українського населення. Динамічним аспектом є поступове покращення геополітичних орієнтацій щодо Європейського Союзу. Так, у період з 2018 по 2020 рік адитивний індекс соціологічного тесту «EU-geopol» зріс з –0,1 до 0,7 (діапазон можливих значень обох тестів становить від –4 до 4). Стабільним аспектом є стійкі неґативні геополітичні орієнтації щодо Російської Федерації. Значення адитивного індексу соціологічного тесту «RF-geopol» варіювали в діапазоні від –2,0 до –1,7. З’ясовано, що в реґіональній площині Україна умовно поділяється на дві великі зони: 1) Західний та Центральний реґіони, що характеризуються прозахідною та антиросійською позиціями; 2) Південний та Східний реґіони, а також Донбас, що характеризуються змішаними поглядами в питаннях геополітичного співробітництва. Під кутом зору електоральних уподобань симпатики всіх політичних сил, окрім Опозиційної платформи «За життя», зорієнтовані на співпрацю з Європейським Союзом та проти співпраці з Російською Федерацією. Зроблено висновок про необхідність проведення додаткових детальних соціологічних досліджень у Південно-Східному реґіоні України, що фокусуються на проблематиці геополітичних орієнтацій. Відповідні результати допомагають сформувати адекватні принципи інформаційної роботи та впровадження програм західного партнерства у зазначеному реґіоні.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: геополітичні орієнтації, геополітичні позиції, Європейський Союз, Російська Федерація, Балтійська Асамблея, Вишеградська Четвірка, США, ГУАМ, Туреччина

Джерела

  1. Андерсон, Б. (2001). Воображаемые сообщества. Размышления об истоках и распространении национализма. Москва: Канон-Пресс-Ц, Кучково поле.
  2. Антимонопольний комітет України (2021). Євроінтеграційна діяльність. Отримано з: https://amcu.gov.ua/napryami/mizhnarodna-diyalnist/mizhnarodne-spivrobitnictvo
  3. Дембіцький, С. (2019). Політична культура українського суспільства: тенденції розвитку в умовах новітніх викликів. Київ: Інститут соціології НАН України.
  4. Золкіна, М., Месежніков, Г., Вінерський, Л., Казіміркевич, П. (2014). Євроінтеграція України: досвід сусідів та перспективи об’єднання суспільства. Київ: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
  5. Міністерство інфраструктури України (2021). Євроінтеґрація. Отримано з: https://mtu.gov.ua/timeline/Evrointegraciya.html
  6. Міністерство юстиції України (2021). Євроінтеграція. Отримано з: https://minjust.gov.ua/eurointergration
  7. Пирожков, С.І. (Ред.). (2019). Євроатлантичний вектор України: національна доповідь. Київ: Національна академія наук України.
  8. Фонд державного майна України (2021). Європейська інтеграція. Отримано з: http://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-collaboration-eurointegration.html Отримано 17.02.2021

ГЕОПОЛІТИЧНІ ОРІЄНТАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ У 2018–2020 РОКАХ: ДИНАМІКА ЗМІН ТА СУЧАСНИЙ СТАН

stmm. 2021 (2): 5-23

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.005

СЕРГІЙ ДЕМБІЦЬКИЙ, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу методології та методів соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

e-forge@me.com

https://orcid.org/0000-0002-7958-3557

У статті розглянуто зміни геополітичних орієнтацій населення України щодо Європейського Союзу та Російської Федерації у 2018–2020 роках. Аналіз базується на п’яти репрезентативних опитуваннях населення України. Геополітичні орієнтації зафіксовано із використанням соціологічних тестів «EU-geopol» та «RF-geopol». Також за результатами дослідження 2020 року додатково проаналізовано геополітичні орієнтації щодо Балтійської Асамблеї, Вишеградської Четвірки, США, ГУАМ і Туреччини. Це дало змогу скласти портрет геополітичної відкритості/закритості на підставі багатовекторної геополітичної моделі. Отримані результати дозволяють зробити висновок про стабільні та динамічні аспекти геополітичних орієнтацій українського населення. Динамічним аспектом є поступове покращення геополітичних орієнтацій щодо Європейського Союзу. Так, у період з 2018 по 2020 рік адитивний індекс соціологічного тесту «EU-geopol» зріс з –0,1 до 0,7 (діапазон можливих значень обох тестів становить від –4 до 4). Стабільним аспектом є стійкі неґативні геополітичні орієнтації щодо Російської Федерації. Значення адитивного індексу соціологічного тесту «RF-geopol» варіювали в діапазоні від –2,0 до –1,7. З’ясовано, що в реґіональній площині Україна умовно поділяється на дві великі зони: 1) Західний та Центральний реґіони, що характеризуються прозахідною та антиросійською позиціями; 2) Південний та Східний реґіони, а також Донбас, що характеризуються змішаними поглядами в питаннях геополітичного співробітництва. Під кутом зору електоральних уподобань симпатики всіх політичних сил, окрім Опозиційної платформи «За життя», зорієнтовані на співпрацю з Європейським Союзом та проти співпраці з Російською Федерацією. Зроблено висновок про необхідність проведення додаткових детальних соціологічних досліджень у Південно-Східному реґіоні України, що фокусуються на проблематиці геополітичних орієнтацій. Відповідні результати допомагають сформувати адекватні принципи інформаційної роботи та впровадження програм західного партнерства у зазначеному реґіоні.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: геополітичні орієнтації, геополітичні позиції, Європейський Союз, Російська Федерація, Балтійська Асамблея, Вишеградська Четвірка, США, ГУАМ, Туреччина

Джерела

  1. Андерсон, Б. (2001). Воображаемые сообщества. Размышления об истоках и распространении национализма. Москва: Канон-Пресс-Ц, Кучково поле.
  2. Антимонопольний комітет України (2021). Євроінтеграційна діяльність. Отримано з: https://amcu.gov.ua/napryami/mizhnarodna-diyalnist/mizhnarodne-spivrobitnictvo
  3. Дембіцький, С. (2019). Політична культура українського суспільства: тенденції розвитку в умовах новітніх викликів. Київ: Інститут соціології НАН України.
  4. Золкіна, М., Месежніков, Г., Вінерський, Л., Казіміркевич, П. (2014). Євроінтеграція України: досвід сусідів та перспективи об’єднання суспільства. Київ: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
  5. Міністерство інфраструктури України (2021). Євроінтеґрація. Отримано з: https://mtu.gov.ua/timeline/Evrointegraciya.html
  6. Міністерство юстиції України (2021). Євроінтеграція. Отримано з: https://minjust.gov.ua/eurointergration
  7. Пирожков, С.І. (Ред.). (2019). Євроатлантичний вектор України: національна доповідь. Київ: Національна академія наук України.
  8. Фонд державного майна України (2021). Європейська інтеграція. Отримано з: http://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-collaboration-eurointegration.html Отримано 17.02.2021
ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }