ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

ВАЛІДИЗАЦІЯ МЕТОДИК ВИМІРЮВАННЯ РЕПУТАЦІЇ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ

stmm. 2021 (1): 82-105

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.01.082

ІВАН СОКОЛОВСЬКИЙ, маґістр соціології, маґістр фінансів, консультант компанії «Reputation Capital Group» (01135, Київ, вул. Павлівська, 29)

sokolovskyy@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-0112-8466

ДАР’Я ПОТАПОВА, бакалавр соціології, консультант компанії «Reputation Capital Group» (01135, Київ, вул. Павлівська, 29)

potapovadaria131@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-0585-8044

ПАВЛО ТЄНІН, маґістр соціології, консультант компанії «Reputation Capital Group» (01135, Київ, вул. Павлівська, 29)

pawel.tenin@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-6404-119X

Різноманітні підходи до визначення поняття «репутація» та присутність його в дискурсі різних дисциплін спричинилися до появи великої кількості методик вимірювання цього об‘єкта. Найближчими до соціологічного розуміння репутації є підходи RQ (CRQ) та RepTrak™. Дані методики розроблені західними авторами й досі не були валідизованими для країн пострадянського простору. В роботі розглянуто обґрунтування надійності та валідності методики RepTrak™ та проаналізовано термінологічні відмінності між типами валідності, використовуваними авторами цієї методики, та їх змістовними аналогами, усталеними в соціології. У статті зазначено, що в ориґінальній методиці не запропоновано єдиної моделі корпоративної репутації, а валідизацію здійснено окремо для двох репутаційних конструктів. Перший конструкт доводить зв’язок між емоційною складовою репутації та артикульованою готовністю до дії, другий — між емоційною та коґнітивною складовими репутації. Використовуючи емпіричні дані, зібрані в Україні, Росії та Казахстані, автори статті відтворили процедури та підходи, застосовані розробниками методики для перевірки її надійності та валідності. Для цього автори статті використали конфірматорний факторний аналіз та побудували структурні моделі, що повністю відповідають моделям, використаним розробниками моделі. Автори статті порівняли параметри моделей та їхні критерії відповідності емпіричним даним. На підставі результатів порівняння щодо кожного з репутаційних конструктів обґрунтовано можливість використання емоційного репутаційного індексу в усіх трьох країнах. Зроблено висновок про можливість використання повної ориґінальної методики для дослідження репутації в Україні та Росії та про необхідність її модифікації для Казахстану.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: репутація; вимірювання; структурні моделі; економічна соціологія

Джерела

  1. Беляева, Т.В., Широкова, Г.В., Гаффорова, Е.Б. (2017). Результаты деятельности фирмы в период экономического кризиса: роль стратегических ориентаций и финансового капитала. Российский журнал менеджмента, 15 (2), 131–162.
  2. Гордеева, С.С. (2016). Сущность и структура социальной установки в социологии и социальной психологии. Вестник Пермского университета. Философия. Психология. Социология, 3 (27), 135–140.
  3. Горин, С.В. (2007). Теоретические основы репутациологии. Креативная экономика, 1 (5), 89–96.
  4. Гуревич, К.М. (ред.) (1980). Психодиагностика и школа. Тезисы симпозиума. Таллин: АН Эстонской ССР.
  5. Дембіцький, С.С. (2008). Теоретична валідність вимірювальної процедури та зміщення даних у соціологічному дослідженні. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 99–118.
  6. Дембицкий, С.С. (2017). Комплексные измерительные инструменты в социологии. Социологический журнал, 3, 102–124.
  7. Дагаева, Е.А. (2008). Сравнительный анализ понятий «имидж», «деловая репутация» и «бренд». Вестник Таганрогского института управления и экономики, 1, 91–95.
  8. Жуленьова, О.В. (2017). Інваріантність як критерій визначення еквівалентності даних у соціологічних крос-національних дослідженнях. Актуальні проблеми філософії та соціології, 16, 36–40.
  9. Ли Минда (2017). Понятия «Имагология» и «Имиджелогия» в российской и китайской социогуманитарной науке. Общество: философия, история, культура, 8, 186–190.
  10. Свириденко, И.Н., Свириденко, Э.О. (2014). Проблемы перевода и использования зарубежных тестов в оценке персонала. Электронный вестник. Журнал Факультета государственного управления МГУ имени М. В. Ломоносова, 45, 58–73.
  11. Соколовський, І.В., Богословський, А. (2019). Репутація як одна з нових категорій економічної соціології. Соціальні виміри суспільства: Збірник наукових праць, 11 (22), 289–305.
  12. Ханин, Ю. Л. (1982) Адаптация шкалы соревновательной личностной тревожности. Вопросы психологии. 3, 136–141.
  13. Широкова, Г.В., Богатырева, К.А., Беляева, Т.В. (2015). Предпринимательская ориентация российских фирм: роль внешней среды. Форсайт, 3, 6–25.
  14. Ab. Hamid, M.R., Sami, W., Sidek, M.M. (2017). Discriminant Validity Assessment: Use of Fornell & Larcker criterion versus HTMT Criterion. Retrieved from: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1742-6596/890/1/012163
  15. Anderson, J.C., Gerbing, D.W. (1988). Structural Equation Modeling in Practice: A Review and Recommended Two-Step Approach. Psychological Bulletin, 103 (3), 411–423.
  16. Campbell, D.T., Fiske, D.W. (1959). Convergent and discriminant validation by the multitrait-multimethod matrix. Psychological Bulletin, 56 (2), 81–105.
  17. Carreras, E., Alloza, A., Carreras, A. (2013). Corporate Reputation. S.l.: LID Published Ltd.
  18. Carroll, C., Barnett, M., Chong, M., Deephouse, D., Einwiller, S., Gardberg, N., Olegario, R., Roush, C. (2016). The SAGE Encyclopedia of Corporate Reputation / 1st ed. S.l.: SAGE Publications, Inc.
  19. Devinney, T., Coltman, T., Midgley, D., Venaik, S. (2008). Formative versus reflective measurement models: two applications of formative measurement. Journal of Business Research, 61, 1250–1262. Retrieved from: https://ro.uow.edu.au/cgi/viewcontent.cgi?article=1693&context=infopapers
  20. Fombrun, C., Ponzi, L., Newburry, W. (2015). Stakeholder tracking and analysis: the RepTrak™ system for measuring corporate reputation. Corporate Reputation Review, 18, 3–24.
  21. Henseler, J., Ringle, C.M., Sarstedt, M. (2015). A new criterion for assessing discriminant validity in variance-based structural equation modeling. Journal of the Academy of Marketing Science, 43 (1), 115–135.
  22. Ponzi, L., Fombrun, C., Gardberg, N. (2011). RepTrak™ Pulse: conceptualizing and validating a short-form measure of corporate reputation. Corporate Reputation Review, 14. 15–35.
  23. Trochim, W. (2020). Introduction to validity. Research Methods Knowledge Base. Retrieved from: https://conjointly.com/kb/introduction-to-validity/

Отримано 16.11.2020

ВАЛІДИЗАЦІЯ МЕТОДИК ВИМІРЮВАННЯ РЕПУТАЦІЇ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ

stmm. 2021 (1): 82-105

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.01.082

ІВАН СОКОЛОВСЬКИЙ, маґістр соціології, маґістр фінансів, консультант компанії «Reputation Capital Group» (01135, Київ, вул. Павлівська, 29)

sokolovskyy@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-0112-8466

ДАР’Я ПОТАПОВА, бакалавр соціології, консультант компанії «Reputation Capital Group» (01135, Київ, вул. Павлівська, 29)

potapovadaria131@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-0585-8044

ПАВЛО ТЄНІН, маґістр соціології, консультант компанії «Reputation Capital Group» (01135, Київ, вул. Павлівська, 29)

pawel.tenin@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-6404-119X

Різноманітні підходи до визначення поняття «репутація» та присутність його в дискурсі різних дисциплін спричинилися до появи великої кількості методик вимірювання цього об‘єкта. Найближчими до соціологічного розуміння репутації є підходи RQ (CRQ) та RepTrak™. Дані методики розроблені західними авторами й досі не були валідизованими для країн пострадянського простору. В роботі розглянуто обґрунтування надійності та валідності методики RepTrak™ та проаналізовано термінологічні відмінності між типами валідності, використовуваними авторами цієї методики, та їх змістовними аналогами, усталеними в соціології. У статті зазначено, що в ориґінальній методиці не запропоновано єдиної моделі корпоративної репутації, а валідизацію здійснено окремо для двох репутаційних конструктів. Перший конструкт доводить зв’язок між емоційною складовою репутації та артикульованою готовністю до дії, другий — між емоційною та коґнітивною складовими репутації. Використовуючи емпіричні дані, зібрані в Україні, Росії та Казахстані, автори статті відтворили процедури та підходи, застосовані розробниками методики для перевірки її надійності та валідності. Для цього автори статті використали конфірматорний факторний аналіз та побудували структурні моделі, що повністю відповідають моделям, використаним розробниками моделі. Автори статті порівняли параметри моделей та їхні критерії відповідності емпіричним даним. На підставі результатів порівняння щодо кожного з репутаційних конструктів обґрунтовано можливість використання емоційного репутаційного індексу в усіх трьох країнах. Зроблено висновок про можливість використання повної ориґінальної методики для дослідження репутації в Україні та Росії та про необхідність її модифікації для Казахстану.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: репутація; вимірювання; структурні моделі; економічна соціологія

Джерела

  1. Беляева, Т.В., Широкова, Г.В., Гаффорова, Е.Б. (2017). Результаты деятельности фирмы в период экономического кризиса: роль стратегических ориентаций и финансового капитала. Российский журнал менеджмента, 15 (2), 131–162.
  2. Гордеева, С.С. (2016). Сущность и структура социальной установки в социологии и социальной психологии. Вестник Пермского университета. Философия. Психология. Социология, 3 (27), 135–140.
  3. Горин, С.В. (2007). Теоретические основы репутациологии. Креативная экономика, 1 (5), 89–96.
  4. Гуревич, К.М. (ред.) (1980). Психодиагностика и школа. Тезисы симпозиума. Таллин: АН Эстонской ССР.
  5. Дембіцький, С.С. (2008). Теоретична валідність вимірювальної процедури та зміщення даних у соціологічному дослідженні. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 99–118.
  6. Дембицкий, С.С. (2017). Комплексные измерительные инструменты в социологии. Социологический журнал, 3, 102–124.
  7. Дагаева, Е.А. (2008). Сравнительный анализ понятий «имидж», «деловая репутация» и «бренд». Вестник Таганрогского института управления и экономики, 1, 91–95.
  8. Жуленьова, О.В. (2017). Інваріантність як критерій визначення еквівалентності даних у соціологічних крос-національних дослідженнях. Актуальні проблеми філософії та соціології, 16, 36–40.
  9. Ли Минда (2017). Понятия «Имагология» и «Имиджелогия» в российской и китайской социогуманитарной науке. Общество: философия, история, культура, 8, 186–190.
  10. Свириденко, И.Н., Свириденко, Э.О. (2014). Проблемы перевода и использования зарубежных тестов в оценке персонала. Электронный вестник. Журнал Факультета государственного управления МГУ имени М. В. Ломоносова, 45, 58–73.
  11. Соколовський, І.В., Богословський, А. (2019). Репутація як одна з нових категорій економічної соціології. Соціальні виміри суспільства: Збірник наукових праць, 11 (22), 289–305.
  12. Ханин, Ю. Л. (1982) Адаптация шкалы соревновательной личностной тревожности. Вопросы психологии. 3, 136–141.
  13. Широкова, Г.В., Богатырева, К.А., Беляева, Т.В. (2015). Предпринимательская ориентация российских фирм: роль внешней среды. Форсайт, 3, 6–25.
  14. Ab. Hamid, M.R., Sami, W., Sidek, M.M. (2017). Discriminant Validity Assessment: Use of Fornell & Larcker criterion versus HTMT Criterion. Retrieved from: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1742-6596/890/1/012163
  15. Anderson, J.C., Gerbing, D.W. (1988). Structural Equation Modeling in Practice: A Review and Recommended Two-Step Approach. Psychological Bulletin, 103 (3), 411–423.
  16. Campbell, D.T., Fiske, D.W. (1959). Convergent and discriminant validation by the multitrait-multimethod matrix. Psychological Bulletin, 56 (2), 81–105.
  17. Carreras, E., Alloza, A., Carreras, A. (2013). Corporate Reputation. S.l.: LID Published Ltd.
  18. Carroll, C., Barnett, M., Chong, M., Deephouse, D., Einwiller, S., Gardberg, N., Olegario, R., Roush, C. (2016). The SAGE Encyclopedia of Corporate Reputation / 1st ed. S.l.: SAGE Publications, Inc.
  19. Devinney, T., Coltman, T., Midgley, D., Venaik, S. (2008). Formative versus reflective measurement models: two applications of formative measurement. Journal of Business Research, 61, 1250–1262. Retrieved from: https://ro.uow.edu.au/cgi/viewcontent.cgi?article=1693&context=infopapers
  20. Fombrun, C., Ponzi, L., Newburry, W. (2015). Stakeholder tracking and analysis: the RepTrak™ system for measuring corporate reputation. Corporate Reputation Review, 18, 3–24.
  21. Henseler, J., Ringle, C.M., Sarstedt, M. (2015). A new criterion for assessing discriminant validity in variance-based structural equation modeling. Journal of the Academy of Marketing Science, 43 (1), 115–135.
  22. Ponzi, L., Fombrun, C., Gardberg, N. (2011). RepTrak™ Pulse: conceptualizing and validating a short-form measure of corporate reputation. Corporate Reputation Review, 14. 15–35.
  23. Trochim, W. (2020). Introduction to validity. Research Methods Knowledge Base. Retrieved from: https://conjointly.com/kb/introduction-to-validity/

Отримано 16.11.2020

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }