ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Деморалізовані, але не розпущені: чому суспільна нестача норм розчаровує людей, але не змусить їх вчиняти моральні злочини

stmm. 2019 (2): 187-190

УДК 316.4

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2019.02.187

Ольга Максименко - провідний соціолог відділу методології та методів соціології Інституту соціології НАН України.

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2804-2790

Анотація. Явище аномії здавна цікавило багатьох соціологів. Розроблено ряд теорій, проведено низку емпіричних досліджень (у тому числі міжнаціональних) після того, як Еміль Дюркгейм описав це явище і ввів термін "аномія". Проте, серед науковців немає загальної думки щодо того, що є аномією, а що ні. Більше того, дослідники розглядають це явище як мінімум з двох різних точок зору: індивідуальної та інституційної, пояснюючи це, відповідно, як "стан душі" або "стан суспільства". З точки зору суспільства, аномія здебільшого асоціюється з несправністю соціальних інститутів та порушенням моральних норм, про що свідчать високі показники злочинності та публічне виправдання неетичної поведінки. З іншого боку, жити навіть у «абсолютно аномічному» суспільстві та переживати цілий спектр емоцій та реакцій, спричинених аномією, не обов'язково означає діяти аморально. Наскільки теза про зв’язок аномії та морального занепаду суспільства застосовна на індивідуальному рівні? Автор прагне відповісти на це питання.

Ключові слова: аномія як «стан душі», аномія як «стан суспільства», аномічна деморалізація, моральний занепад, моральні принципи, що виділяються з натовпу.

Варіанти публікації: eng

Джерела:

Durkheim, E. (2013). Le Suicide: Etude de sociologie. Paris: Presses Universitaires de France.

Merton, R. K. (1938). Social structure and anomie. American Sociological Review, 3(5), 672–682.

MacIver, R. M. (1950). The ramparts we guard. New York: Macmillan Publishers.

Golovakha, E., & Panina N. (1996). Democratisation in the Ukraine under conditions of post-totalitarian anomie: The need for a new human rights developmental strategy. In H. Dekker, R. F. Farnen, D. B. German, & R. Meyenberg (Eds.), Democracy, socialisation and conflicting loyalties in East and West: cross-national and comparative perspectives (pp. 242–261). London, England: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-1-349-14059-6_10

Деморалізовані, але не розпущені: чому суспільна нестача норм розчаровує людей, але не змусить їх вчиняти моральні злочини

stmm. 2019 (2): 187-190

УДК 316.4

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2019.02.187

Ольга Максименко - провідний соціолог відділу методології та методів соціології Інституту соціології НАН України.

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2804-2790

Анотація. Явище аномії здавна цікавило багатьох соціологів. Розроблено ряд теорій, проведено низку емпіричних досліджень (у тому числі міжнаціональних) після того, як Еміль Дюркгейм описав це явище і ввів термін "аномія". Проте, серед науковців немає загальної думки щодо того, що є аномією, а що ні. Більше того, дослідники розглядають це явище як мінімум з двох різних точок зору: індивідуальної та інституційної, пояснюючи це, відповідно, як "стан душі" або "стан суспільства". З точки зору суспільства, аномія здебільшого асоціюється з несправністю соціальних інститутів та порушенням моральних норм, про що свідчать високі показники злочинності та публічне виправдання неетичної поведінки. З іншого боку, жити навіть у «абсолютно аномічному» суспільстві та переживати цілий спектр емоцій та реакцій, спричинених аномією, не обов'язково означає діяти аморально. Наскільки теза про зв’язок аномії та морального занепаду суспільства застосовна на індивідуальному рівні? Автор прагне відповісти на це питання.

Ключові слова: аномія як «стан душі», аномія як «стан суспільства», аномічна деморалізація, моральний занепад, моральні принципи, що виділяються з натовпу.

Варіанти публікації: eng

Джерела:

Durkheim, E. (2013). Le Suicide: Etude de sociologie. Paris: Presses Universitaires de France.

Merton, R. K. (1938). Social structure and anomie. American Sociological Review, 3(5), 672–682.

MacIver, R. M. (1950). The ramparts we guard. New York: Macmillan Publishers.

Golovakha, E., & Panina N. (1996). Democratisation in the Ukraine under conditions of post-totalitarian anomie: The need for a new human rights developmental strategy. In H. Dekker, R. F. Farnen, D. B. German, & R. Meyenberg (Eds.), Democracy, socialisation and conflicting loyalties in East and West: cross-national and comparative perspectives (pp. 242–261). London, England: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-1-349-14059-6_10

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }