ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІЩІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСАД АКТОРНО-МЕРЕЖЕВОГО ПІДХОДУ В СОЦІОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙ

stmm. 2022 (1): 196-206

DOI https://doi.org/***

ГАННА КУРОВСЬКА, аспірантка кафедри соціології Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. І. І. Сікорського» (03056, Київ, пр. Перемоги, 37)

solem675@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-7257-6875

Стаття присвячена теоретичним підходам у напрямку соціології професій, зокрема застосуванню доробку акторно-мережевої теорії у вивченні явища професій. Суспільні трансформації кінця XX — початку XXI століть та зміни у професійній структурі суспільства спричиняються до критики професії як категорії аналізу та наявного аналітичного апарату «соціології соціального» в дослідженні професій та занять. У статті визначено та розглянуто головні парадигми та підходи до вивчення явища професій у соціологічній перспективі, а також значущі ракурси та акценти в межах цих підходів. У тексті наведено засадничі терміни та ідеї акторно-мережевого підходу як однієї із соціологічних перспектив, наведено головні поняття та концепти цього напрямку соціологічного теоретизування. Здійснено спробу застосування концептів акторно-мережевого підходу до професії як соціотехнічної актор-мережі та формування професії (професіоналізації) як процесу перекладу і створення актор-мережі, «монополізації експертизи» професією як створення протяжної мережі. У статті наведено приклади розгляду діяльності професіоналів та їхніх взаємодій у соціотехнічних системах в дослідженнях представників акторно-мережевого підходу, а також розглянуто можливості застосування принципів акторно-мережевої теорії в контексті дослідження професій та професійної структури суспільства. Здійснено спробу узагальнення характеристик та діяльності професіоналів, виявлених у рамках досліджень у річищі акторно-мережевого підходу, та пошуку потенційних відправних точок дослідження професій на підставі акторно-мережевої теорії. Соціотехнологічна природа професій, існування професії як мережі взаємодій та одночасно професіонала як актора в інших мережах, протяжність мереж експертного знання як домінувального способу пояснення явищ можуть бути розглянуті як загальні засади розгляду професійної діяльності засобами акторно-мережевої теорії.

Ключові слова: професія, професіоналізація, акторно-мережева теорія, соціоматеріальність, соціологія професій, сучасні соціологічні теорії, модернізація, ринок праці, модерн, працевлаштування, держава, освіта, вища освіта.

Джерела

Абрамов, Р.Н. (2014). Классификация исследовательских направлений в изучении занятий и профессий (аналитический обзор). Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 11, Социология: Реферативный журнал, 3.

Астахов, С.С. (2019). Концептуальный стиль Ланкастерской школы в АСТ. Социология власти, 31 (2), 18–44. DOI: 10.22394/2074-0492-2019-2-18-44

Демин,Т.С. (2019). Бруно Латур и аналитическая эпистемология. Социология власти, 31 (2), 116–135. DOI: 10.22394/2074-0492-2019-2-116-135

Каллон, М. (2017). Некоторые элементы социологии перевода: приручение морских гребешков и рыболовов бухты Сен-Бриё. Философско-литературный журнал «Логос», 27 (2 (117)), 49–94.

Кутуєв, П.В. (2016). Трансформації модерну: Інституції, ідеї, ідеології: монографія. S.L: Видавничий дім «Гельветика».

Латур, Б. (2013). Наука в действии: следуя за инженерами и учеными внутри общества. Санкт-Петербург: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге.

Латур, Б. (2020). Пересборка социального: введение в акторно-сетевую теорію / Пер. с англ. И. Полонской. Москва: Изд. дом Высшей школы экономики.

Мансуров, В.А., Юрченко, О.В. (2009). Социология профессий. История, методология и практика исследований. Социологические исследования, 8 (Август), 36–46.

Парсонс, Т. (2016). Профессии и социальная структура. Социологический ежегодник, 2015/2016, 172–186.

Ackroyd, S. (2016). Sociological and organisational theories of professions and professionalism. In: M. Dent, L. Bourgeault, J. Denis, E. Kuhlmann (Eds.), The Routledge Companion to the Professions and Professionalism. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315779447

Brown, J.S., Duguid, P. (1994). Borderline Issues: Social and Material Aspects of Design. Hum. Comput. Interact., 9, 3–36.

Cresswell, K.M., Worth, A., Sheikh, A. (2010). Actor-Network Theory and its role in understanding the implementation of information technology developments in healthcare. BMC Medical Informatics and Decision Making, 10 (1). DOI:10.1186/1472-6947-10-67

Fenwick, T.J. (2010). (un)Doing standards in education with actor‐network theory. Journal of Education Policy, 25 (2), 117–133. DOI: 10.1080/02680930903314277

Justesen, L., Mouritsen, J. (2011). Effects of actor-network theory in accounting research. Accounting, Auditing & Accountability Journal, 24, 161–193. DOI: 10.1108/09513571111100672

Kurtz, T. (2021). The End of the Profession as a Sociological Category? Systems-theoretical Remarks on the Relationship between Profession and Society. Am. Sociol., Apr. 30, 1–18. DOI: https://doi.org/10.1007/s12108-021-09483-3

Law, J. (1992). Notes on the theory of the actor-network: Ordering, strategy, and heterogeneity. Systems practice, 5, 379–393.

Monteiro, A.R. (2015) Sociology of the Professions. In: The Teaching Profession. Springer Briefs in Education. S.l.: Springer, Cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-12130-7_4

O'Connell, B., Ciccotosto, S., and De Lange, P. (2014) Understanding the application of Actor-Network Theory in the process of accounting change. In: Critical Perspectives on Accounting Conference. 7–9 July 2014, Toronto, Canada.

Pettersen, I. J., Morland C., Burges T. (2018). Translating Technological Change – Implementing technology into a hospital. International Journal of Productivity and Performance Management, May. DOI: 10.1108/IJPPM-08-2016-0157

Primo, A., Zago, G. (2014). Who And What Do Journalism? Digital Journalism, 3 (1), 38–52. DOI:10.1080/21670811.2014.927987

Ritzer, G. (Ed.) (2005). Encyclopedia of Social Theory. S.l.: SAGE Publications.

Stichweh, R. (1997). Professions in modern society. International Review of Sociology, 7. 95–102. DOI: 10.1080/03906701.1997.9971225.

Suchman, L. (2000). Organizing Alignment: A Case of Bridge-Building. Organization, 7 (2), 311–327. DOI: https://doi.org/10.1177/135050840072007

Отримано 08.02.2022

ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСАД АКТОРНО-МЕРЕЖЕВОГО ПІДХОДУ В СОЦІОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙ

stmm. 2022 (1): 196-206

DOI https://doi.org/***

ГАННА КУРОВСЬКА, аспірантка кафедри соціології Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. І. І. Сікорського» (03056, Київ, пр. Перемоги, 37)

solem675@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-7257-6875

Стаття присвячена теоретичним підходам у напрямку соціології професій, зокрема застосуванню доробку акторно-мережевої теорії у вивченні явища професій. Суспільні трансформації кінця XX — початку XXI століть та зміни у професійній структурі суспільства спричиняються до критики професії як категорії аналізу та наявного аналітичного апарату «соціології соціального» в дослідженні професій та занять. У статті визначено та розглянуто головні парадигми та підходи до вивчення явища професій у соціологічній перспективі, а також значущі ракурси та акценти в межах цих підходів. У тексті наведено засадничі терміни та ідеї акторно-мережевого підходу як однієї із соціологічних перспектив, наведено головні поняття та концепти цього напрямку соціологічного теоретизування. Здійснено спробу застосування концептів акторно-мережевого підходу до професії як соціотехнічної актор-мережі та формування професії (професіоналізації) як процесу перекладу і створення актор-мережі, «монополізації експертизи» професією як створення протяжної мережі. У статті наведено приклади розгляду діяльності професіоналів та їхніх взаємодій у соціотехнічних системах в дослідженнях представників акторно-мережевого підходу, а також розглянуто можливості застосування принципів акторно-мережевої теорії в контексті дослідження професій та професійної структури суспільства. Здійснено спробу узагальнення характеристик та діяльності професіоналів, виявлених у рамках досліджень у річищі акторно-мережевого підходу, та пошуку потенційних відправних точок дослідження професій на підставі акторно-мережевої теорії. Соціотехнологічна природа професій, існування професії як мережі взаємодій та одночасно професіонала як актора в інших мережах, протяжність мереж експертного знання як домінувального способу пояснення явищ можуть бути розглянуті як загальні засади розгляду професійної діяльності засобами акторно-мережевої теорії.

Ключові слова: професія, професіоналізація, акторно-мережева теорія, соціоматеріальність, соціологія професій, сучасні соціологічні теорії, модернізація, ринок праці, модерн, працевлаштування, держава, освіта, вища освіта.

Джерела

Абрамов, Р.Н. (2014). Классификация исследовательских направлений в изучении занятий и профессий (аналитический обзор). Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 11, Социология: Реферативный журнал, 3.

Астахов, С.С. (2019). Концептуальный стиль Ланкастерской школы в АСТ. Социология власти, 31 (2), 18–44. DOI: 10.22394/2074-0492-2019-2-18-44

Демин,Т.С. (2019). Бруно Латур и аналитическая эпистемология. Социология власти, 31 (2), 116–135. DOI: 10.22394/2074-0492-2019-2-116-135

Каллон, М. (2017). Некоторые элементы социологии перевода: приручение морских гребешков и рыболовов бухты Сен-Бриё. Философско-литературный журнал «Логос», 27 (2 (117)), 49–94.

Кутуєв, П.В. (2016). Трансформації модерну: Інституції, ідеї, ідеології: монографія. S.L: Видавничий дім «Гельветика».

Латур, Б. (2013). Наука в действии: следуя за инженерами и учеными внутри общества. Санкт-Петербург: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге.

Латур, Б. (2020). Пересборка социального: введение в акторно-сетевую теорію / Пер. с англ. И. Полонской. Москва: Изд. дом Высшей школы экономики.

Мансуров, В.А., Юрченко, О.В. (2009). Социология профессий. История, методология и практика исследований. Социологические исследования, 8 (Август), 36–46.

Парсонс, Т. (2016). Профессии и социальная структура. Социологический ежегодник, 2015/2016, 172–186.

Ackroyd, S. (2016). Sociological and organisational theories of professions and professionalism. In: M. Dent, L. Bourgeault, J. Denis, E. Kuhlmann (Eds.), The Routledge Companion to the Professions and Professionalism. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315779447

Brown, J.S., Duguid, P. (1994). Borderline Issues: Social and Material Aspects of Design. Hum. Comput. Interact., 9, 3–36.

Cresswell, K.M., Worth, A., Sheikh, A. (2010). Actor-Network Theory and its role in understanding the implementation of information technology developments in healthcare. BMC Medical Informatics and Decision Making, 10 (1). DOI:10.1186/1472-6947-10-67

Fenwick, T.J. (2010). (un)Doing standards in education with actor‐network theory. Journal of Education Policy, 25 (2), 117–133. DOI: 10.1080/02680930903314277

Justesen, L., Mouritsen, J. (2011). Effects of actor-network theory in accounting research. Accounting, Auditing & Accountability Journal, 24, 161–193. DOI: 10.1108/09513571111100672

Kurtz, T. (2021). The End of the Profession as a Sociological Category? Systems-theoretical Remarks on the Relationship between Profession and Society. Am. Sociol., Apr. 30, 1–18. DOI: https://doi.org/10.1007/s12108-021-09483-3

Law, J. (1992). Notes on the theory of the actor-network: Ordering, strategy, and heterogeneity. Systems practice, 5, 379–393.

Monteiro, A.R. (2015) Sociology of the Professions. In: The Teaching Profession. Springer Briefs in Education. S.l.: Springer, Cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-12130-7_4

O'Connell, B., Ciccotosto, S., and De Lange, P. (2014) Understanding the application of Actor-Network Theory in the process of accounting change. In: Critical Perspectives on Accounting Conference. 7–9 July 2014, Toronto, Canada.

Pettersen, I. J., Morland C., Burges T. (2018). Translating Technological Change – Implementing technology into a hospital. International Journal of Productivity and Performance Management, May. DOI: 10.1108/IJPPM-08-2016-0157

Primo, A., Zago, G. (2014). Who And What Do Journalism? Digital Journalism, 3 (1), 38–52. DOI:10.1080/21670811.2014.927987

Ritzer, G. (Ed.) (2005). Encyclopedia of Social Theory. S.l.: SAGE Publications.

Stichweh, R. (1997). Professions in modern society. International Review of Sociology, 7. 95–102. DOI: 10.1080/03906701.1997.9971225.

Suchman, L. (2000). Organizing Alignment: A Case of Bridge-Building. Organization, 7 (2), 311–327. DOI: https://doi.org/10.1177/135050840072007

Отримано 08.02.2022

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІЩІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ