ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІЩІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

СОЦІАЛЬНІ НЕРІВНОСТІ У ЗДОРОВ’Ї: ГОЛОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ

stmm. 2022 (1): 106-123

DOI https://doi.org/***

ІРИНА МАЖАК, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології, факультет соціальних наук та соціальних технологій, Національний університет «Києво-Могилянська академія» (04070, Київ, вул. Сковороди, 2)

i.mazhak@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0000-0003-0190-0126

Упродовж останніх чотирьох десятиліть дослідники використовують різні теоретико-методологічні підходи для дослідження соціальних нерівностей у здоров’ї. Отже, метою цього дослідження є аналіз головних підходів до визначення та вивчення соціальних і соціально-економічних нерівностей у здоров’ї, а саме: матеріалістичний (ґрунтований на доході), психосоціальний (ґрунтований на соціальних нерівностях), культурно-поведінковий (ґрунтований на поведінці, пов’язаній зі здоров’ям / способом життя) та інтерсекційний (застосовуваний для виявлення соціальних нерівностей у здоров’ї посеред численних соціальних груп, утворюваних на перетині між різними ідентичностями людини). Поряд із тим застосовують теорію фундаментальних причин, за якою СЕС та соціальний клас визначаються як “фундаментальні причина” здоров’я, хвороби, інвалідності та смерті, а також теорію життєвого шляху, в межах якої розглядаються всі моделі, що пояснюють нерівності у здоров’ї в рамках дослідженнях соціальних нерівностей у здоров’ї.

Під соціальними нерівностями у здоров’ї розуміють відмінності у здоров’ї між соціальними групами на підставі таких соціальних детермінант, як ґендер, вік, дохід, рівень освіти, професія, зайнятість/безробіття, сімейний статус, наявність дітей, житлові умови, місце проживання тощо, які відтворюються у часі. Соціальні нерівності у здоров’ї є несправедливими, й у цивілізованих країнах вживають заходи щодо їх зменшення. Справедливість у здоров’ї полягає в тому, що кожен мусить мати можливість реалізувати свій повний потенціал здоров’я. Справедливість у здоров’ї — це не те саме, що рівність у здоров’ї, бо ті, хто має більші потреби, але менші ресурси, потребують більше допомоги для вирівнювання можливостей.

Емпіричні дослідження, в тому числі й проведені в Україні, показали взаємозв’язок між різними соціальними й економічними детермінантами та нерівностями у здоров’ї, а також підтвердили наявність соціальних нерівностей у здоров’ї серед різних соціально-економічних та демографічних груп.

Ключові слова: соціальні нерівності у здоров’ї; матеріалістичний, психосоціальний, культурно-поведінковий та інтерсекційний підходи до розуміння нерівностей у здоров’ї; теорія фундаментальних причин; теорія життєвого шляху.

Джерела

Боротьба з COVID в Україні: початкові оцінки впливу на бідність (s.a.). Отримано з: https://www.unicef.org/ukraine/media/5811/file/COVID%20impact%20on%20poverty%20ukr.pdf

Мажак, І. (2021). Соціальні нерівності у здоров’ї серед населення України працездатного віку. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна, 54.

Симончук, О. (2020). Суб’єктивні оцінки здоров’я та медичних послуг у доковідний та ковідний періоди. В: В. Ворона (ред.), М. Шульга (ред.), Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 7 (21), 60–80.

Abel, T. (2008). Cultural capital and social inequality in health. Journal of Epidemiology & Community Health, 62 (7), e13.

Aldabe, B., Anderson, R., Lyly-Yrjänäinen, M., Parent-Thirion, A., Vermeylen, G., Kelleher, C. C., Niedhammer, I. (2011). Contribution of material, occupational, and psychosocial factors in the explanation of social inequalities in health in 28 countries in Europe. Journal of Epidemiology & Community Health, 65(12), 1123–1131.

Bambra, C. (2011). Health inequalities and welfare state regimes: theoretical insights on a public health ‘puzzle’. Journal of Epidemiology & Community Health, 65(9), 740–745.

Bartley, M. (2017). Health Inequality: An Introduction to Concepts Theories and Metods. S.l.: Polity Press.

Bobak, M., Murphy, M., Rose, R., Marmot, M. (2007). Societal characteristics and health in the former communist countries of Central and Eastern Europe and the former Soviet Union: a multilevel analysis. Journal of Epidemiology & Community Health, 61(11), 990–996.

Bobak, M., Pikhart, H., Rose, R., Hertzman, C., Marmot, M. (2000). Socioeconomic factors, material inequalities, and perceived control in self-rated health: cross-sectional data from seven post-communist countries. Social science & medicine, 51(9), 1343–1350.

Braveman, P., Arkin, E., Orleans, T., Proctor, D., Acker, J., Plough, A. (2018). What is health equity?. Behavioral Science & Policy, 4(1), 1–14.

Chan, T.W., Goldthorpe, J.H. (2007). Class and status: The conceptual distinction and its empirical relevance. American sociological review, 72(4), 512–532.

Cockerham, W.C., Hamby, B.W., Hankivsky, O., Baker, E.H., Rouhani, S. (2017). Self-rated health and barriers to healthcare in Ukraine: The pivotal role of gender and its intersections. Communist and Post-Communist Studies, 50(1), 53–63.

Cockerham, W.C. (2021). The social causes of health and disease. S.l.: John Wiley & Sons.

Dahlgren, G., Whitehead, M. (2006). European strategies for tackling social inequities in health: Levelling up Part 2. S.l.

Demirchyan, A., Petrosyan, V., Thompson, M.E. (2012). Gender differences in predictors of self-rated health in Armenia: a population-based study of an economy in transition. International Journal for equity in health, 11(1), 1–10.

Eikemo, T.A., Bambra, C., Huijts, T., Fitzgerald, R. (2017). The first pan-European sociological health inequalities survey of the general population: the European Social Survey rotating module on the social determinants of health. European Sociological Review, 33(1), 137–153.

Espelt, A., Borrell, C., Rodriguez-Sanz, M., Muntaner, C., Pasarin, M.I., Benach, J., et al. (2008). Inequalities in health by social class dimensions in European countries of different political traditions. International journal of epidemiology, 37(5), 1095–1105.

Freese, J., & Lutfey, K. (2011). Fundamental causality: challenges of an animating concept for medical sociology. In: Handbook of the sociology of health, illness, and healing (pp. 67–81). Springer, New York, NY.

Forster, T., Kentikelenis, A., Bambra, C. (2018). Health inequalities in Europe: setting the stage for progressive policy action. S.l.

Gilmore, A.B., McKee, M., Rose, R. (2002). Determinants of and inequalities in self-perceived health in Ukraine. Social science & medicine, 55(12), 2177–2188.

Gkiouleka, A., Huijts, T., Beckfield, J., Bambra, C. (2018). Understanding the micro and macro politics of health: Inequalities, intersectionality & institutions-A research agenda. Social Science & Medicine, 200, 92–98.

Grad, F.P. (2002). The preamble of the constitution of the World Health Organization. Bulletin of the World Health Organization, 80, 981–981.

Gray, A.M. (1982). Inequalities in health. The Black Report: a summary and comment. International Journal of Health Services, 12(3), 349–380.

Hankivsky, O. (2014). Intersectionality 101. The Institute for Intersectionality Research & Policy, SFU, 36, 1–34.

Heyns, B. (2005). Emerging inequalities in central and Eastern Europe. Annu. Rev. Sociol., 31, 163–197.

Huber, M., Knottnerus, J.A., Green, L., Van Der Horst, H., Jadad, A.R., Kromhout, D., et al. (2011). How should we define health? BMJ, 343.

Jakab, Z., Marmot, M. (2012). Social determinants of health in Europe. The Lancet, 379(9811), 103–105.

Link, B.G., Phelan, J. (2010). Social conditions as fundamental causes of health inequalities. Handbook of medical sociology, 6(3), 17.

Mackenbach, J.P., Stirbu, I., Roskam, A.J.R., Schaap, M.M., Menvielle, G., Leinsalu, M., Kunst, A.E. (2008). Socioeconomic inequalities in health in 22 European countries. New England Journal of Medicine, 358(23), 2468–2481.

Mackenbach, J.P. (2019). Health Inequalities: Persistence and change in European welfare states. Oxford University Press.

Mackenbach, J.P. (2012). The persistence of health inequalities in modern welfare states: the explanation of a paradox. Social Science & Medicine, 75(4), 761–769.

Marmot, M., Allen, J., Bell, R., Bloomer, E., Goldblatt, P. (2012). WHO European review of social determinants of health and the health divide. The Lancet, 380(9846), 1011–1029.

Mazhak, I. (2019). Health inequalities: who is the most disadvantaged among the Ukrainian working-age population? / Journal of the Academy of Labour, Social Relations and Tourism, 2, 85–101.

McCartney, G., Popham, F., McMaster, R., Cumbers, A. (2019). Defining health and health inequalities. Public Health, 172, 22–30.

Michalski, T. (2016). The differentiation of the health situation in European post-Communist countries after 1990. Geography and Tourism, 4(1).

Palència, L., Malmusi, D., De Moortel, D., Artazcoz, L., Backhans, M., Vanroelen, C., Borrell, C. (2014). The influence of gender equality policies on gender inequalities in health in Europe. Social Science & Medicine, 117, 25–33.

Phelan, J.C., Link, B.G. (2013). Fundamental cause theory. In: Medical sociology on the move (pp. 105–125). Dordrecht: Springer/

Phelan, J.C., Link, B.G., Tehranifar, P. (2010). Social conditions as fundamental causes of health inequalities: theory, evidence, and policy implications. Journal of Health .and Social Behavior, 51(1 suppl), 28–40.

Riley, A.R. (2020). Advancing the study of health inequality: fundamental causes as systems of exposure. SSM-population health, 10, 100–555.

Schütte, S., Chastang, J.F., Parent-Thirion, A., Vermeylen, G., Niedhammer, I. (2013). Social differences in self-reported health among men and women in 31 countries in Europe. Scandinavian Journal of Public Health, 41(1), 51–57.

Sen, G., Iyer, A., Mukherjee, C. (2009). A methodology to analyse the intersections of social inequalities in health. Journal of Human Development and Capabilities, 10(3), 397–415. Social Determinants of Health (s.a.). World Health Organization. Retrieved from: http://www.who.int/social_determinants/sdh_definition/en/.

Whitehead, M., Dahlgren, G. (2006). Concepts and principles for tackling social inequities in health: Levelling up Part 1. World Health Organization: Studies on Social and Economic Determinants of Population Health, 2, 460–474.

Whitehead, M. (1991). The concepts and principles of equity and health. Health promotion international, 6(3), 217–228.

Whitehead, M., Dahlgren, G. (1991). What can be done about inequalities in health? The Lancet, 338(8774), 1059–1063.

Whitehead, M., Dahlgren, G. (2006). Concepts and principles for tackling social inequities in health: Levelling up Part 1. World Health Organization: Studies on Social and Economic Determinants of Population Health, 2, 460–474.

Wilkinson, R.G., Marmot, M. (1998). Social determinants of health: the solid facts. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe.

World Health Organization (1948). Preamble to the Constitution of the World Health Organization as adopted by the International Health Conference, New York, 19–22 June, 1946; signed on 22 July 1946 by the representatives of 61 States (Official Records of the World Health Organization, no. 2, p. 100) and entered into force on 7 April 1948. Retrieved from: http://www. who. int/governance/eb/who_constitution_en. pdf.

World Health Organization (s.a.). Health Topics. Retrieved from: http://www.who.int

WHO (2008). Retrieved from: http://www. who. int/health-equity#tab=tab_1

Отримано 13.02.2022

СОЦІАЛЬНІ НЕРІВНОСТІ У ЗДОРОВ’Ї: ГОЛОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ

stmm. 2022 (1): 106-123

DOI https://doi.org/***

ІРИНА МАЖАК, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології, факультет соціальних наук та соціальних технологій, Національний університет «Києво-Могилянська академія» (04070, Київ, вул. Сковороди, 2)

i.mazhak@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0000-0003-0190-0126

Упродовж останніх чотирьох десятиліть дослідники використовують різні теоретико-методологічні підходи для дослідження соціальних нерівностей у здоров’ї. Отже, метою цього дослідження є аналіз головних підходів до визначення та вивчення соціальних і соціально-економічних нерівностей у здоров’ї, а саме: матеріалістичний (ґрунтований на доході), психосоціальний (ґрунтований на соціальних нерівностях), культурно-поведінковий (ґрунтований на поведінці, пов’язаній зі здоров’ям / способом життя) та інтерсекційний (застосовуваний для виявлення соціальних нерівностей у здоров’ї посеред численних соціальних груп, утворюваних на перетині між різними ідентичностями людини). Поряд із тим застосовують теорію фундаментальних причин, за якою СЕС та соціальний клас визначаються як “фундаментальні причина” здоров’я, хвороби, інвалідності та смерті, а також теорію життєвого шляху, в межах якої розглядаються всі моделі, що пояснюють нерівності у здоров’ї в рамках дослідженнях соціальних нерівностей у здоров’ї.

Під соціальними нерівностями у здоров’ї розуміють відмінності у здоров’ї між соціальними групами на підставі таких соціальних детермінант, як ґендер, вік, дохід, рівень освіти, професія, зайнятість/безробіття, сімейний статус, наявність дітей, житлові умови, місце проживання тощо, які відтворюються у часі. Соціальні нерівності у здоров’ї є несправедливими, й у цивілізованих країнах вживають заходи щодо їх зменшення. Справедливість у здоров’ї полягає в тому, що кожен мусить мати можливість реалізувати свій повний потенціал здоров’я. Справедливість у здоров’ї — це не те саме, що рівність у здоров’ї, бо ті, хто має більші потреби, але менші ресурси, потребують більше допомоги для вирівнювання можливостей.

Емпіричні дослідження, в тому числі й проведені в Україні, показали взаємозв’язок між різними соціальними й економічними детермінантами та нерівностями у здоров’ї, а також підтвердили наявність соціальних нерівностей у здоров’ї серед різних соціально-економічних та демографічних груп.

Ключові слова: соціальні нерівності у здоров’ї; матеріалістичний, психосоціальний, культурно-поведінковий та інтерсекційний підходи до розуміння нерівностей у здоров’ї; теорія фундаментальних причин; теорія життєвого шляху.

Джерела

Боротьба з COVID в Україні: початкові оцінки впливу на бідність (s.a.). Отримано з: https://www.unicef.org/ukraine/media/5811/file/COVID%20impact%20on%20poverty%20ukr.pdf

Мажак, І. (2021). Соціальні нерівності у здоров’ї серед населення України працездатного віку. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна, 54.

Симончук, О. (2020). Суб’єктивні оцінки здоров’я та медичних послуг у доковідний та ковідний періоди. В: В. Ворона (ред.), М. Шульга (ред.), Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 7 (21), 60–80.

Abel, T. (2008). Cultural capital and social inequality in health. Journal of Epidemiology & Community Health, 62 (7), e13.

Aldabe, B., Anderson, R., Lyly-Yrjänäinen, M., Parent-Thirion, A., Vermeylen, G., Kelleher, C. C., Niedhammer, I. (2011). Contribution of material, occupational, and psychosocial factors in the explanation of social inequalities in health in 28 countries in Europe. Journal of Epidemiology & Community Health, 65(12), 1123–1131.

Bambra, C. (2011). Health inequalities and welfare state regimes: theoretical insights on a public health ‘puzzle’. Journal of Epidemiology & Community Health, 65(9), 740–745.

Bartley, M. (2017). Health Inequality: An Introduction to Concepts Theories and Metods. S.l.: Polity Press.

Bobak, M., Murphy, M., Rose, R., Marmot, M. (2007). Societal characteristics and health in the former communist countries of Central and Eastern Europe and the former Soviet Union: a multilevel analysis. Journal of Epidemiology & Community Health, 61(11), 990–996.

Bobak, M., Pikhart, H., Rose, R., Hertzman, C., Marmot, M. (2000). Socioeconomic factors, material inequalities, and perceived control in self-rated health: cross-sectional data from seven post-communist countries. Social science & medicine, 51(9), 1343–1350.

Braveman, P., Arkin, E., Orleans, T., Proctor, D., Acker, J., Plough, A. (2018). What is health equity?. Behavioral Science & Policy, 4(1), 1–14.

Chan, T.W., Goldthorpe, J.H. (2007). Class and status: The conceptual distinction and its empirical relevance. American sociological review, 72(4), 512–532.

Cockerham, W.C., Hamby, B.W., Hankivsky, O., Baker, E.H., Rouhani, S. (2017). Self-rated health and barriers to healthcare in Ukraine: The pivotal role of gender and its intersections. Communist and Post-Communist Studies, 50(1), 53–63.

Cockerham, W.C. (2021). The social causes of health and disease. S.l.: John Wiley & Sons.

Dahlgren, G., Whitehead, M. (2006). European strategies for tackling social inequities in health: Levelling up Part 2. S.l.

Demirchyan, A., Petrosyan, V., Thompson, M.E. (2012). Gender differences in predictors of self-rated health in Armenia: a population-based study of an economy in transition. International Journal for equity in health, 11(1), 1–10.

Eikemo, T.A., Bambra, C., Huijts, T., Fitzgerald, R. (2017). The first pan-European sociological health inequalities survey of the general population: the European Social Survey rotating module on the social determinants of health. European Sociological Review, 33(1), 137–153.

Espelt, A., Borrell, C., Rodriguez-Sanz, M., Muntaner, C., Pasarin, M.I., Benach, J., et al. (2008). Inequalities in health by social class dimensions in European countries of different political traditions. International journal of epidemiology, 37(5), 1095–1105.

Freese, J., & Lutfey, K. (2011). Fundamental causality: challenges of an animating concept for medical sociology. In: Handbook of the sociology of health, illness, and healing (pp. 67–81). Springer, New York, NY.

Forster, T., Kentikelenis, A., Bambra, C. (2018). Health inequalities in Europe: setting the stage for progressive policy action. S.l.

Gilmore, A.B., McKee, M., Rose, R. (2002). Determinants of and inequalities in self-perceived health in Ukraine. Social science & medicine, 55(12), 2177–2188.

Gkiouleka, A., Huijts, T., Beckfield, J., Bambra, C. (2018). Understanding the micro and macro politics of health: Inequalities, intersectionality & institutions-A research agenda. Social Science & Medicine, 200, 92–98.

Grad, F.P. (2002). The preamble of the constitution of the World Health Organization. Bulletin of the World Health Organization, 80, 981–981.

Gray, A.M. (1982). Inequalities in health. The Black Report: a summary and comment. International Journal of Health Services, 12(3), 349–380.

Hankivsky, O. (2014). Intersectionality 101. The Institute for Intersectionality Research & Policy, SFU, 36, 1–34.

Heyns, B. (2005). Emerging inequalities in central and Eastern Europe. Annu. Rev. Sociol., 31, 163–197.

Huber, M., Knottnerus, J.A., Green, L., Van Der Horst, H., Jadad, A.R., Kromhout, D., et al. (2011). How should we define health? BMJ, 343.

Jakab, Z., Marmot, M. (2012). Social determinants of health in Europe. The Lancet, 379(9811), 103–105.

Link, B.G., Phelan, J. (2010). Social conditions as fundamental causes of health inequalities. Handbook of medical sociology, 6(3), 17.

Mackenbach, J.P., Stirbu, I., Roskam, A.J.R., Schaap, M.M., Menvielle, G., Leinsalu, M., Kunst, A.E. (2008). Socioeconomic inequalities in health in 22 European countries. New England Journal of Medicine, 358(23), 2468–2481.

Mackenbach, J.P. (2019). Health Inequalities: Persistence and change in European welfare states. Oxford University Press.

Mackenbach, J.P. (2012). The persistence of health inequalities in modern welfare states: the explanation of a paradox. Social Science & Medicine, 75(4), 761–769.

Marmot, M., Allen, J., Bell, R., Bloomer, E., Goldblatt, P. (2012). WHO European review of social determinants of health and the health divide. The Lancet, 380(9846), 1011–1029.

Mazhak, I. (2019). Health inequalities: who is the most disadvantaged among the Ukrainian working-age population? / Journal of the Academy of Labour, Social Relations and Tourism, 2, 85–101.

McCartney, G., Popham, F., McMaster, R., Cumbers, A. (2019). Defining health and health inequalities. Public Health, 172, 22–30.

Michalski, T. (2016). The differentiation of the health situation in European post-Communist countries after 1990. Geography and Tourism, 4(1).

Palència, L., Malmusi, D., De Moortel, D., Artazcoz, L., Backhans, M., Vanroelen, C., Borrell, C. (2014). The influence of gender equality policies on gender inequalities in health in Europe. Social Science & Medicine, 117, 25–33.

Phelan, J.C., Link, B.G. (2013). Fundamental cause theory. In: Medical sociology on the move (pp. 105–125). Dordrecht: Springer/

Phelan, J.C., Link, B.G., Tehranifar, P. (2010). Social conditions as fundamental causes of health inequalities: theory, evidence, and policy implications. Journal of Health .and Social Behavior, 51(1 suppl), 28–40.

Riley, A.R. (2020). Advancing the study of health inequality: fundamental causes as systems of exposure. SSM-population health, 10, 100–555.

Schütte, S., Chastang, J.F., Parent-Thirion, A., Vermeylen, G., Niedhammer, I. (2013). Social differences in self-reported health among men and women in 31 countries in Europe. Scandinavian Journal of Public Health, 41(1), 51–57.

Sen, G., Iyer, A., Mukherjee, C. (2009). A methodology to analyse the intersections of social inequalities in health. Journal of Human Development and Capabilities, 10(3), 397–415. Social Determinants of Health (s.a.). World Health Organization. Retrieved from: http://www.who.int/social_determinants/sdh_definition/en/.

Whitehead, M., Dahlgren, G. (2006). Concepts and principles for tackling social inequities in health: Levelling up Part 1. World Health Organization: Studies on Social and Economic Determinants of Population Health, 2, 460–474.

Whitehead, M. (1991). The concepts and principles of equity and health. Health promotion international, 6(3), 217–228.

Whitehead, M., Dahlgren, G. (1991). What can be done about inequalities in health? The Lancet, 338(8774), 1059–1063.

Whitehead, M., Dahlgren, G. (2006). Concepts and principles for tackling social inequities in health: Levelling up Part 1. World Health Organization: Studies on Social and Economic Determinants of Population Health, 2, 460–474.

Wilkinson, R.G., Marmot, M. (1998). Social determinants of health: the solid facts. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe.

World Health Organization (1948). Preamble to the Constitution of the World Health Organization as adopted by the International Health Conference, New York, 19–22 June, 1946; signed on 22 July 1946 by the representatives of 61 States (Official Records of the World Health Organization, no. 2, p. 100) and entered into force on 7 April 1948. Retrieved from: http://www. who. int/governance/eb/who_constitution_en. pdf.

World Health Organization (s.a.). Health Topics. Retrieved from: http://www.who.int

WHO (2008). Retrieved from: http://www. who. int/health-equity#tab=tab_1

Отримано 13.02.2022

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІЩІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ