СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ ПАНДЕМІЇ COVID-19 ЯК ВИКЛИКИ ЛЕҐІТИМНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПОРЯДКУ В УКРАЇНІ

stmm. 2021 (3): 91-112

АЛЕКСАНДР РЕЗНИК, доктор социологических наук, старший научный сотрудник, заведующий отделом социально-политических процессов Института социологии НАН Украины (01021, Киев, ул. Шелковичная, 12)

oleksanderreznik@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5201-8489

АЛЕКСАНДР РАХМАНОВ, доктор социологических наук, доцент, ведущий научный сотрудник отдела социально-политических процессов Института социологии НАН Украины (01021, Киев, ул. Шелковичная, 12)

kneu_1906@ukr.net

https://orcid.org/0000-0001-8884-5515

ВЛАДИМИР РЕЗНИК, доктор социологических наук, заведующий отделом истории и теории социологии Института социологии НАН Украины (01021, Киев, ул. Шелковичная, 12)

volodymyr.reznik@gmail.com

http://orcid.org/0000-0001-9955-0034

У статті аналізуються результати соціологічного дослідження суспільно-політичних наслідків пандемії COVID-19 в українському суспільстві. Економічні та соціальні труднощі, з якими зіткнулися люди під час локдаунів, очікувано викликали невдоволення діями державних інституцій. Громадська думка щодо зусиль влади у боротьбі з пандемією склалася на підставі її хаотичних, непослідовних і часто запізнілих дій щодо запровадження карантину, масової вакцинації населення та інформаційної політики. Наше припущення полягало в тому, що неефективна протидія української влади пандемії COVID-19 призвела до неґативного сприйняття українцями демократичної леґітимності, їхньої зневіри у державних інституціях, зростання соціальної напруженості та збільшення підтримки патерналізму та авторитаризму. Для емпіричної оцінки впливу пояснювальних змінних на залежні змінні були використані методи множинної лінійної реґресії та бінарної логістичної реґресії. За результатами аналізу головним викликом для леґітимності соціального порядку в Україні стало зниження довіри до центральних органів влади, зумовлене переважно неґативними оцінками їхньої протидії пандемії коронавірусу. Однак суттєвих зрушень у масовій свідомості в бік підтримки патерналізму та авторитаризму не відбулося. Незначні частки підтримки цих установок слабо пов’язані з оцінками дії влади у протистоянні пандемії. Зростання протестного потенціалу також мало асоціюється з оцінками дій влади у протистоянні пандемії.

Ключові слова: пандемія COVID-19, леґітимність, довіра до державних інституцій, підтримка патерналізму та авторитаризму, протестний потенціал

Джерела

  1. Рахманов, О. (2021). Патерналістські та авторитарні настрої українців під час пандемії: чи відбулися зміни? В: Соціальний досвід пандемії COVID-19 в Україні: соціологічний вимір. Матеріали круглого столу 20 листопада 2020 р. (сс. 67–72). Київ: Інтерсервіс.
  2. Резнік, В. (2021a). Довіра до владних інституцій та оцінка ефективності державної політики у протистоянні пандемії. В: Соціальний досвід пандемії COVID-19 в Україні: соціологічний вимір. Матеріали круглого столу 20 листопада 2020 р. (сс. 30–34). Київ: Інтерсервіс.
  3. Резнік, О. (2020). Чинники ставлення громадян до державної влади України під час пандемії. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 7 (21), 35–41.
  4. Резнік, О. (2021b). Протестний потенціал та прояви соціальної самоорганізації під час пандемії. В: Соціальний досвід пандемії COVID-19 в Україні: соціологічний вимір. Матеріали круглого столу 20 листопада 2020 р. (сс. 62–67). Київ: Інтерсервіс.
  5. Achen, C.H., Bartels, L.M. (2016). Democracy for Realists: Why Elections Do Not Produce Responsive Government. Princeton, NJ: Princeton University Press.
  6. Aidt, T.S., Leon, G. (2016). The Democratic Window of Opportunity: Evidence from Riots in Sub-Saharan Africa. Journal of Conflict Resolution, 60 (4), 694–717.
  7. Amat, F., Arenas, A., Falcу-Gimeno, A., Muсoz, J. (2020). Pandemics meet democracy. Experimental evidence from the COVID-19 crisis in Spain. Preprint at SocArXiv https://doi.org/10.31235/osf.io/dkusw
  8. Ashworth, S., Bueno de Mesquita, E., Friedenberg, A. (2018). Learning about Voter Rationality. American Journal of Political Science, 62 (1), 37–54.
  9. Bækgaard, M., Christensen, J., Madsen, J.K., Mikkelsen, K.S. (2020). Rallying around the flag in times of COVID-19: Societal lockdown and trust in democratic institutions. Journal of Behavioral Public Administration, 3 (2), 1–12.
  10. Bol, D., Giani, M., Blais, A., Loewen, P.J. (2020). The effect of COVID-19 lockdowns on political support: Some good news for democracy? European Journal of Political Research, 60 (2), 497–505.
  11. Brückner, M., Ciccone, A. (2011). Rain and the Democratic Window of Opportunity. Econometrica, Econometric Society, 79 (3), 923–947.
  12. Carlin, R.E., Love, G.J., Zechmeister, E.J. (2014). Natural Disaster and Democratic Legitimacy: The Public Consequences of Chile’s 2010 Earthquake and Tsunami. Political Research Quarterly, 67 (1), 3–15.
  13. Clarke, E.J.E., Klas, A., Dyos, E. (2021). The role of ideological attitudes in responses to COVID-19 threat and government restrictions in Australia. Personality and Individual Differences, 175, 1–6.
  14. Duffy, B., Hewlett, K., Hesketh, R., Benson, R., Wager, A. (2021). Unequal Britain: Attitudes to Inequalities after COVID-19. London: The Policy Institute.
  15. Farrell, J., Mueller, J.T., McConnell, K., Burow, P.B., Pofahl, K., Merdjanoff, A.A. (2020). Impact of COVID-19 on the rural West: Material needs, economic recovery, and changes in political attitudes. Executive Summary of Research Findings. New Haven, CT: Yale School of the Environment.
  16. Ferrero, J., Natalucci, A. (2020). COVID-19 Pandemic and Social Unrest: The Social Protest by Other Means. Reflections on the Argentinian Case. Bulletin of Latin American Research, 39 (1), 67–70.
  17. Gerbaudo, P. (2020). The Pandemic Crowd: Protest in the Time of COVID-19. Journal of International Affairs, 73 (2), 61–76.
  18. Goff, S., Ifcher, J., Zarghamee, H., Reents, A., Wade, P. (2020). The Effect of the COVID-19 Pandemic on Government-and Market-Attitudes. Institute of Labor Economics, IZA DP No.13622.
  19. Goldfinch, S., Taplin, R., Gauld, R. (2021). Trust in government increased during the COVID-19 pandemic in Australia and New Zealand. Australian Journal of Public Administration, 80 (1), 3–11.
  20. Healy, A, Malhotra, N. (2009). Myopic voters and natural disaster policy. American Political Science Review, 103 (3), 387–406.
  21. Herrera, H., Konradt, M., Ordoсez, G., Trebesch, C. (2020). The political consequences of the COVID pandemic: Lessons from cross-country polling data. VoxEU.org, 6 November. https://voxeu.org/article/political-consequences-covid-pandemic
  22. Kowalewski, M. (2020). Street protests in times of COVID-19: adjusting tactics and marching ‘as usual’. Social Movement Studies, 1–8. https://doi.org/10.1080/14742837.2020.1843014
  23. Pinckney, J., Rivers, M. (2020). Sickness or Silence: Social Movement Adaptation to COVID-19. Journal of International Affairs, 73 (2), 23–42.
  24. Sibley, C.G., Greaves, L.M., Satherley, N., Wilson, M.S., Overall, N.C., Lee, C.H.J., Milojev, P., Bulbulia, J., Osborne, D., Milfont, T.L., Houkamau, C.A., Duck, I.M., Vickers-Jones, R., Barlow, F.K. (2020). Effects of the COVID-19 pandemic and nationwide lockdown on trust, attitudes toward government, and well-being. American Psychologist, 75 (5), 618–630.
  25. Staerklė, C. (2015). Social order and political legitimacy. In: G. Sammut, E. Andreouli, G. Gaskell, J. Valsiner (Eds.). The Cambridge Handbook of Social Representations (pp. 280–294). Cambridge: Cambridge University Press.
  26. Wiwad, D., Mercier, B., Piff, P.K., Shariff, A., Aknin, L.B. (2021). Recognizing the Impact of COVID-19 on the Poor Alters Attitudes Towards Poverty and Inequality. Journal of Experimental Social Psychology, 93. https://doi.org/10.1016/j.jesp.2020.104083 Получено 27.08.2021