ТРИ ПОКОЛІННЯ УКРАЇНЦІВ У СТРАТИФІКАЦІЙНИХ ІЄРАРХІЯХ: ПОРІВНЯЛЬНА ПЕРСПЕКТИВА

stmm. 2021 (3): 21-36

ЛИНА МАЛЫШ, доктор социологических наук, доцент кафедры социологии Национального университета «Киево-Могилянская академия» (04070, Киев, ул. Волошская, 8/5)

malysh.lina@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0000-0003-3155-3209

У статті аналізуються відмінності у позиціях у стратифікаційних ієрархіях представників різних поколінь. На підставі масивів даних соціологічного моніторингу «Українське суспільство» Інституту соціології НАНУ 1995–1997 та 2018–2020 років було виокремлено чотири підвибірки, які презентують три вікові когорти (прабатьків, батьків (виміряних у двох точках) та дітей). Зіставлення їхніх характеристик уможливило поєднання трьох типів дослідницьких дизайнів (крос-секційного, когортного та трендового). Вимірювання позицій у просторі нерівностей здійснювалось із застосуванням трьох груп показників (об’єктивних параметрів, суб’єктивного сприйняття та визнання леґітимності стратифікаційних порядків). На цій підставі було сконструйовано три типології (об’єктивна, інтеґральна та економічна позиція), структурні елементи яких становили узгоджений високий, середній та низький статуси, а також неузгоджений статус. Було виявлено низку позитивних поколінних змін у розподілах індивідів за основними стратифікаційними ієрархіями. З-поміж трьох груп показників, найпомітнішими вони виявились для сприйняття власної позиції у соціальному просторі та визнання леґітимності системи нерівності. Міра кристалізації статусних характеристик не мала поколінних відмінностей, хоча характер їх узгодження різнився. У сучасному українському суспільстві було відзначено більші частки осіб на вищих щаблях ієрархій і менші — на нижчих.

Ключові слова: порівняльне дослідження; соціальна стратифікація; покоління; кристалізація статусів; стратифікаційна ієрархія

Джерела

  1. Кон, М.Л., Сломчинський, К., Шоенбах, К. (2007). Вимірювання соціальної стратифікації, особистості та професійної самостійності у соціалістичній Польщі. В: В. Є. Хмелько (ред.), Соціальні структури і особистість: дослідження Мелвіна Л. Кона і його співпрацівників (пер. з англ.) (сс. 491–513). Київ: Києво-Могилянська академія.
  2. Левада, Ю. (2001). Поколения XX века: возможности исследования. Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены, 5 (55), 7–14.
  3. Магун, В.С., Руднев, М.Г. (2012). Базовые ценности двух поколений россиян и динамика их социальной детерминации. В: Е.Г. Ясин (ред.), XII Международная научная конференция по проблемам развития экономики и общества (кн. 3, сс. 87–97). Москва: Высшая школа экономики.
  4. Магун, В., Энговатов, М. (2004). Структура и межпоколенная динамика жизненных притязаний молодежи в России и Украине: 1985–2001. Социология: теория, методы, маркетинг, 3, 47–65.
  5. Малиш, Л. (2019). Принципи та правила вимірювання структурних нерівностей у соціології. Київ: Києво-Могилянська академія.
  6. Малиш, Л., Виноградов, О. (2010). Освіта як передумова виходу молоді на ринок праці. В: С. Оксамитна, О. Виноградов, Л. Малиш, Т. Марценюк, Молодь України: від освіти до праці (сс. 81–103). Київ: Києво-Могилянська академія.
  7. Патракова, А. (2006). Статусные неконсистентности. В: С. Макеев (ред.), Новые социальные неравенства (сс. 270–289). Киев: Институт социологии НАН Украины.
  8. Радаев, В. (2020). Миллениалы: Как меняется российское общество. Москва: Высшая школа экономики.
  9. Семенова, В.В. (2001). Дифференциация и консолидация поколений. В: В.Я. Ядов (ред.), Россия: трансформирующееся общество (сс. 256–271). Москва: КАНОН-пресс-Ц.
  10. Семенова, В.В. (2003). Современные концептуальные и эмпирические подходы к понятию «поколение». В: Л.М. Дробижева (ред.), Россия реформирующаяся: Ежегодник (сс. 213–237). Москва: Институт социологии РАН.
  11. Семенова, В.В., Черныш, М.Ф., Ваньке, А.В. (ред.) (2017). Социальная мобильность в России: поколенческий аспект. Москва: Институт социологии РАН.
  12. Симончук, О. (2018). Соціальні класи в сучасних суспільствах: евристичний потенціал класового аналізу. Київ: Інститут соціології НАН України.
  13. Титма, М.Х. (ред.) (1997). Социальное расслоение возрастной когорты: Выпускники 80-х в постсоветском пространстве. Москва: Институт социологии РАН.
  14. Филиппов, Ф.Р. (1989). От поколения к поколению: социальная подвижность. Москва: Мысль.
  15. Lenski, G. (1954). Status Crystallization: A Non-Vertical Dimension of Social Status. American Sociological Review, 19 (4), 405–413. Получено 17.06.2021