ЛЮДИНА ЕПОХИ МОДЕРНІЗАЦІЇ: ЗНАЧЕННЯ ТЕОРІЇ РОНАЛЬДА ІНҐЛГАРТА ДЛЯ СОЦІАЛЬНИХ НАУК

stmm. 2021 (3): 206

ЮРІЙ САВЕЛЬЄВ, кандидат філософських наук, доктор соціологічних наук, професор кафедри методології та методів соціологічних досліджень факультету соціології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 60)

yursave@knu.ua

https://orcid.org/0000-0003-2023-4472

ОЛЕКСІЙ ШЕСТАКОВСЬКИЙ, кандидат соціологічних наук, незалежний дослідник (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2г, кв. 99)

o.shest@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-7823-9976

8 травня 2021 року від нас пішов видатний політичний вчений Рональд Інґлгарт. У статті робиться спроба віддати йому належне як вченому та людині, розповідаючи про його теорію та її значення. Автори наголошують, що центральною для нього була ідея соціокультурної модернізації. Гуманістичність його теорії полягає передусім у тому, що людина, а саме зміна її мотивацій, є серцевиною ґлобальних модернізаційних трансформацій. Стисло викладається сутність теорії модернізації Інґлгарта: від зміни соціально-економічних умов і зростання безпеки до зсуву у базових цінностях індивідів і до розширення свободи вибору і її інституційного закріплення. Зазначається, що, хоча сам Інґлгарт був лібералом і проґресистом, його теорія є саме науковою, а не нормативним знанням чи ідеологічною концепцією. Її тези були багаторазово перевірені на найбільшому масиві даних опитувань у світі, Світовому та Європейському дослідженнях цінностей. Віддається належне науково-організаторським заслугам Р. Інґлгарта, який організував і довгий час координував цей дослідницький проєкт і велику спільноту навколо нього. Автори вважають, що місце теорії Інґлгарта — серед інших наукових теорій ґлобального розвитку, які можна знайти в історичній макросоціології чи інституційній економіці. Робиться спроба винести уроки для України з теорії Р. Інґлгарта. Зазначається, що Україна не продемонструвала значного зсуву у бік цінностей самовираження, а об’єктивні умови для цього наразі є несприятливими. Для цього фактично потрібне “економічне диво” і тривалий мир. З концептуальної точки зору потрібним є несуперечливе поєднання теорії модернізації з економічним інституціоналізмом. Також актуальними для України є переклад і популяризація праць Р. Інґлгарта й ширше використання даних його досліджень цінностей. Зрештою, сам Інґлгарт теж заслуговує на те, щоб бути для нас рольовою моделлю науковця.

Ключові слова: Рональд Інґлгарт, цінності, модернізація, соціальна теорія, Україна

Джерела

  1. Аджемоглу, Д., Робінсон Дж. (2016). Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності; пер. з англ. О. Дем’янчука. S.l.: Наш формат.
  2. Бёгельсдейк, Ш., Маселанд, Р. (2016). Культура в экономической науке: история, методологические рассуждения и области практического применения в современности. пер. с англ. Н. В. Автономовой; науч. ред. В. С. Автономов. М. : Изд-во Института Гайдара.
  3. Несторівська група (2015). Візія України-2025: Договір гідності заради сталого розвитку. Одержано з: https://zbruc.eu/node/33017
  4. Норт, Д., Волліс, Дж., Вайнґест, Б. (2017). Насильство та суспільні порядки: Основні чинники, які вплинули на хід історії. пер. з англ. Т. Цимбала. S.l.: Наш формат.
  5. Савельєв, Ю. Б. (2019). Інклюзивна модернізація і суперечності ціннісних змін у країнах Східної Європи у 1990–2000-х роках, Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 70–97. Одержано з: https://doi.org/10.15407/sociology2019.02.070
  6. Acemoglu, D., Johnson, S., Robinson, J., Yared, P. (2009). Reevaluating the modernization hypothesis. Journal of Monetary Economics, 56, 8, 1043–1058.
  7. Eisenstadt, S. N. (2000). Multiple Modernities. Daedalus, 129, 1, 1–29.
  8. Inglehart, R., Welzel, С. (2009). How Development Leads to Democracy: What We Know about Modernization Today. Foreign Affairs, 8, 2, 33–41.
  9. Inglehart, R. (1977). The Silent Revolution: Changing Values and Political Styles Among Western Publics. Princeton University Press.
  10. Inglehart, R. (2018) Cultural Evolution: People’s Motivations Are Changing, and Reshaping the World. Cambridge University Press.
  11. Inglehart, R. (2021). Religion's Sudden Decline: What's Causing it, and What Comes Next? Oxford University Press.
  12. Inglehart, R., Ponarin, E., R. C. Inglehart (2017). Cultural Change, Slow and Fast: The Distinctive Trajectory of Norms Governing Gender Equality and Sexual Orientation. Social Forces, 95(4): 1313–1340.
  13. Inglehart, R., Welzel, C. (2005). Modernization, Cultural Change and Democracy: The Human Development Sequence. Cambridge University Press.
  14. Inkeles, А. (1969). Making Men Modern: On the Causes and Consequences of Individual Change in Six Developing Countries. American Journal of Sociology, 75, 2, 208–225.
  15. International Monetary Fund (2021). World Economic Outlook Database, April 2021. Retrieved from: https://www.imf.org/-/media/Files/Publications/WEO/WEO-Database/2021/WEOApr2021all.ashx
  16. Kim, H., Grofman, B. (2019). The Political Science 400: With Citation Counts by Cohort, Gender, and Subfield. PS: Political Science, Politics, 52(2), 296–311. doi:10.1017/S1049096518001786
  17. Lipset, S. M. (1959). Social mobility in industrial society. Berkeley: University of California Press.
  18. Lyotard, J-F. (1984). The postmodern condition: A report on knowledge. University of Minnesota Press, 1984.
  19. Norris, P., Inglehart, R. (2019) Cultural Backlash: Trump, Brexit, and Authoritarian Populism. Cambridge University Press.
  20. Moore B. J. (1966). Social origins of Dictatorship and Democracy. Boston: Beacon Press, 1966.
  21. Savelyev Yu. (2016). Decomposition of Value Change in European Societies in 1995–2008: Test of Modernization Model and Socialization Hypothesis. Sociológia, 48, 3, 267–289.
  22. World Values Survey (2021). Remembering Ronald Inglehart, the Founding President of the World Values Survey Association. Retrieved from: https://www.worldvaluessurvey.org/WVSNewsShow. sp?ID=441 Одержано 09. 07. 2021