КРУГЛИЙ СТІЛ «СОЦІАЛЬНИЙ ДОСВІД ПАНДЕМІЇ COVID-19 В УКРАЇНІ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР»

stmm. 2021 (1): 160-171

ВІКТОР СТЕПАНЕНКО (модератор), доктор соціологічних наук, Ph.D. Манчестерського університету (Велика Британія), головний науковий співробітник відділу історії та теорії соціології, головний редактор журналу “Соціологія: ТММ”, Інститут соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

sociologia-glavred@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-3623-0057

ЮЛІЯ СОРОКА (модератор), докторка соціологічних наук, професорка кафедри соціології соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61022, Харків, пл. Свободи, 4)

yuliya.soroka@karazin.ua

https://orcid.org/0000-0002-4158-1636

Круглий стіл відбувся онлайн 20 листопада 2020 року. Доповіді учасників з Інституту соціології НАН України презентували їхні напрацювання в рамках реалізації проєкту 2020.01/0212 “Соціальні наслідки пандемії COVID-19 в контексті суспільної трансформації в Україні: соціологічний підхід” Національного фонду досліджень України для виконання наукових досліджень і розробок у 2020 році. Круглий стіл мав на меті обговорення соціальних наслідків пандемії COVID-19 у їхніх соціально-структурних, суспільно-політичних, соціально-психологічних та соціокультурних проявах в Україні. Учасники обговорення у своїх доповідях висвітлювати різні аспекти проблем, ризиків і нових перспектив соціального досвіду пандемії як обставин надзвичайної ситуації та суспільного стресу для розвитку країни. Окреслюючи концепцію круглого столу, його організатори та модератори головний науковий співробітник Інституту соціології НАН України, головний редактор журналу «Соціологія: ТММ» Віктор Степаненко і професорка кафедри соціології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Юлія Сорока, зазначали, що розвиток пандемії COVID-19 має своїми наслідками зміну багатьох сфер соціальної реальності, трансформацію соціальних комунікацій, актуалізацію біополітики під час запровадження карантинних заходів та формування нових правил, пов’язаних із соціально-біологічною безпекою в сучасних суспільствах ризику. Ці ґлобальні тенденції пандемії мають свої соціальні особливості в Україні. Вони зумовлені незавершеністю суспільно-політичної трансформації країни, соціальною нерівністю та перебігом цих процесів за обставин військового конфлікту. Такий суспільний фон пандемії в Україні є чинником її соціальних ризиків, які можуть генеруватись у різних формах соціально-політичних конфліктів та протестній активності, виявлятись у наростанні соціальної дезінтеґрації та аномії, у поглибленні соціальної нерівності та посиленні авторитарних суспільних настроїв. Водночас соціальні наслідки пандемії COVID-19 — це також і можливості щодо розвитку та адаптації нового соціального досвіду, зокрема у сферах комунікацій, медіа, освіти, культури. Ґлобальні тенденції соціальних наслідків пандемії також позначилися на змінах конфіґурацій таких нормативних реґуляцій людської життєдіяльності, як свобода, відповідальність, безпека, цивільність, рівність, довіра та солідарність. Карантинні обмеження, соціальне дистанціювання, ізоляція та інші дисциплінарні формати біополітики під час пандемії актуалізували в багатьох країнах, і в Україні зокрема, проблеми балансу між правами та свободами людини (наприклад, свободою пересування), з одного боку, та безпекою — з іншого. У період пандемії відбулася трансформація звичних способів соціальної комунікації, змінилося сприйняття ризиків інформаційної безпеки у зв’язку з розширенням комунікаційних контактів з традиційними медіа та інтернетом, сталися зміни в культурній партиципації громадян через масовий досвід освоєння мережевих культурних і комунікаційних практик та нових форм віртуальної участі у спільнотах. Якими будуть ці зміни — тимчасовими, компенсаторними чи такими, що проєціюються на майбутнє, великою мірою залежить від подальшого розвитку пандемії. Вимоги фізичного дистанціювання в період пандемії позначилися на практиках мобілізації та згуртованості, міжгрупової взаємодії та взаємодопомоги; певна частка такої діяльності виявилася призупиненою чи нереалізованою, інша трансформувалася в онлайн. Які наслідки пандемія матиме для громадянського сектору суспільства, чи стане вона викликом, який розвиває? Ці та інші питання, зокрема питання щодо освіти в умовах карантину, потребують розгляду в соціологічній перспективі. Таким чином, як зазначають модератори обговорення, новий соціальний досвід та інші соціальні наслідки пандемії потребують обговорень, аналізу та досліджень, зокрема соціологічних. Цей круглий стіл вбачався як один із багатьох, але важливих кроків у такому напрямі. Подаємо огляд проблематики та основних тез, представлених учасниками круглого столу.