ДЕТЕРМІНАНТИ СТАВЛЕННЯ ГРОМАДЯН ДО ДІЯЛЬНОСТІ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ (1994–2020)

stmm. 2021 (1): 25-41

*ОЛЕКСАНДР РЕЗНІК, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

oleksanderreznik@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5201-8489*

Ставлення українців до глави держави пов’язане з електоральними циклами, коли найбільш позитивні оцінки його діяльності простежуються у перший рік після виборів. На підставі методу множинної лінійної реґресії виявлено, що соціоекономічна детермінанта — матеріальне становище сім’ї — виявилася менш прив’язаною до електоральних циклів: незалежно від тривалості перебування президента на своїй посаді заможні громадяни оцінюють його діяльність більш позитивно, а зубожілі — більш неґативно. Проведення ліберальних економічних реформ впродовж 1990-х років чітко диференціювало ставлення до діяльності президента за ідеологічними вимірами: ліві оцінювали його діяльність неґативно, натомість праві — позитивно. У середині 1990-х років ставлення до президента України диференціювалося також за реґіоном проживання та мовою спілкування у сім’ї. Однак після 2004 року чинник мови спілкування у сім’ї знизив свій вплив на оцінку президентових дій на користь питання доцільності надання російській мові статусу офіційної. Чинник реґіональної поляризації відновив свій вплив впродовж 2003–2013 років. Разом із тим від кінця 1990-х набуває впливу чинник геополітичних орієнтацій громадян і стає одним із ключових у подальші роки. Ключові слова: оцінка громадянами діяльності президента України, ідеологічні детермінанти, соціокультурні детермінанти, структурні детермінанти

Джерела

  1. Бекешкіна, І.Е. (2000). Довіра та оцінка діяльності як показники політичного успіху. В: В.М. Ворона (ред.), А.О. Ручка (ред.), Українське суспільство: моніторинг — 2000 р. Інформаційно-аналітичні матеріали (сс. 141–151). Київ: Інститут соціології НАН України.
  2. Вишняк, О. (2010). Довіра до політичних інститутів: поняття, показники та тенденції змін. В: В.М. Ворона (ред.), М.О. Шульга (ред.), Українське суспільство 1992–2010. Соціологічний моніторинг (сс. 24–39). Київ: Інститут соціології НАН України.
  3. Дембіцький, С.С. (2012). Чинники задоволеності населення президентською владою в Україні (2000–2012). Український соціум, 3 (42), 31–42.
  4. Малыш, Л. (2014). Отношение к власти — доминанта общественных настроений. В: Е. Головаха (ред.), Н. Костенко (ред.), С. Макеев (ред.), Общество без доверия (сс. 166–194). Киев: Институт социологии НАН Украины.
  5. Маркс, К., Енгельс, Ф. (1984). Вибрані твори: у 3-х т. Т. 1. Київ: Політвидав України.
  6. Ручка, А. (2012). Політико-ідеологічна самоідентифікація населення сучасної України. В: В.М. Ворона (ред.), М.О. Шульга (ред.), Українське суспільство 1992–2012. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг (сс. 29–40). Київ: Інститут соціології НАН України.
  7. Центр Разумкова (2019). Україна після виборів: суспільні очікування, політичні пріоритети, перспективи розвитку. Київ: Заповіт.
  8. Davies, J.C. (1962). Toward a theory of revolution. American Sociological Review, 27 (1), 5–19.
  9. Gurr, T.R. (1970). Why Men Rebel. Princeton, NJ: Princeton University Press.
  10. Jost, J.T. (2019). A quarter century of system justification theory: Questions, answers, criticisms, and societal applications. British Journal of Social Psychology, 58 (2), 263–314.
  11. Kuzio, T. (2001) Transition in post-communist states: Triple or quadruple? Politics, 21 (3), 168–177.
  12. Lipset, S.M., Rokkan, S. (1985). Cleavage Structures, Party Systems, and Voter Alignments. In: S.M. Lipset (Ed.), Consensus and Conflict: Essays in Political Sociology (pp. 113–185). New Brunswick: Transaction Publishers.
  13. Melis, G. (2016). Attitudes to authority: life-course stability, intergenerational transmission, and socio-psychological mechanisms in the British Cohort Study 1970. Doctoral Thesis. The University of Manchester.
  14. Weatherford, M.S. (1987). How does government performance influence political support? Political Behavior, 9 (1), 5–28.
  15. Weatherford, M.S. (1992). Measuring political legitimacy. American Political Science Review, 86 (1), 149–168.
  16. Yap, O.F. (2018). Politics or the economy? Weak economic performance and political support in East and Southeast Asia. Economic and Political Studies, 6 (1), 11–29.

Отримано 28.12.2020