Рух у соціальній ієрархії в добу трансформації: сприйняття з боку населення посткомуністичних країн

stmm. 2020 (4): 23-42

ЛІНА МАЛИШ,

доктор соціологічних наук, доцент кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» (04070, Київ, вул. Волоська, 8/5)

malysh.lina@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0000-0003-3155-3209

У статті аналізується, як люди оцінюють зміну свого становища в соціальній ієрархії. Дослідницьку увагу закцентовано на посткомуністичних країнах, які презентують яскравий приклад переходу від одного соціального ладу до іншого. До списку цих посткомуністичних країн було включено Болгарію (N = 1000), Естонію (N = 1000), Латвію (N = 1069), Литву (N = 1023), Польщу (N = 1263), Росію (N = 1603), Словаччину (N = 1159), Словенію (N = 1065), Угорщину (N = 1010), Україну (N = 2012), Хорватію (N = 1201), Чехію (N = 1205).

На підставі запитань модуля «Соціальна нерівність-IV» Міжнародної програми соціального дослідження було виявлено два типи сприйняття своєї мобільності з боку населення: суб'єктивна соціальна мобільність і міжпоколінний рух соціальними сходами. Суб'єктивну соціальну мобільність вимірювали як співвідношення статусу респондента на поточній роботі порівняно зі статусом роботи його батька на момент, коли вік опитаного становив 14–16 років. Міжпоколінний рух соціальними сходами визначали як різницю між позиціюванням респондента на соціальних сходах і його уявленням про місце на соціальній драбині сім'ї, в якій пройшло його дитинство. Також було виміряно напрямок і відстань обох типів переміщень у соціальній ієрархії.

У процесі аналізу даних були зафіксовані відмінності в профілях стратифікації, ґрунтовані на розподілі позицій респондентів та їхніх батьків на соціальній драбині. У переважній більшості країн населення в період трансформації здійснило спуск соціальними сходами. Виняток становили Словаччина, Чехія і Польща.

Частка респондентів, які здійснили суб'єктивну висхідну мобільність, перевищувала частку тих, хто піднявся вгору соціальними сходами. Дистанції обох типів переміщень у соціальному просторі були не надто великими та слабко узгодженими: найбільші значення коефіцієнтів кореляції для відповідних змінних спостерігалися в Польщі і в Чехії.

Загалом, дослідження дало змогу визначити методологічні особливості індикаторів обох типів переміщення в соціальному просторі, але більш точний опис їхнього вимірювального потенціалу вимагає подальшого емпіричного дослідження.

Ключові слова: соціальна нерівність, посткомуністичні країни, позиція на соціальній драбині, суб’єктивна соціальна мобільність

Джерела

Малиш, Л. (2012). Рівень (не)довіри українців до інститутів та посадовців. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 35–52.

Малиш, Л. (2019). Принципи та правила вимірювання структурних нерівностей у соціології. Київ: НаУКМА.

Оксамитна, С. (2010). Суб’єктивне сприйняття соціальної мобільності: досвід міжнародного дослідження та тенденції в Україні. Наукові записки: Соціологічні науки, 109, 5–12.

Оксамитна, С. (2011). Міжгенераційна класова та освітня мобільність. Київ: НаУКМА, Аграр Медіа Груп.

Оксамитна, С., Стукало, С. (2013). Суб'єктивна соціальна мобільність у порівняльній перспективі. В: М. Шульга (Ред.), Українське суспільство 1992–2013. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг (сс.198–206). Київ: Інститут соціології НАН України.

Adair, S. (2001). Immeasurable Differences: A Critique of the Measures of Class and Status Used in the General Social Survey. Humanity & Society, 25 (1), 57–84.

Bar-Haim, E. (2018). Still Great: Subjective Intergenerational Mobility and Income Inequality. Comparative Sociology, 17 (5), 496–518.

Clark, A.E. (2003). Inequality-Aversion and Income Mobility: A Direct Test. CNRS and DELTA. Fédération Jourdan Working Paper, 2003–11. Paris: École Normale Supérieure, Département et Laboratoire d’Economie Théorique et Appliquée. Retrieved from: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=...

Duru-Bellat, M., Kieffer, A. (2008). Objective/subjective: The two facets of social mobility. Sociologie du travail, 50, e1–e18.

Engelhardt, C., Wagener, A. (2014). Biased Perceptions of Income Inequality and Redistribution (June 12, 2014). In: CESifo Working Paper Series No 4838. Retrieved from: https://ssrn.com/abstract=2463129

Evans, M.D.R., Kelley, J. (2004). Subjective Social Locations: Data from 21 Nations. International Journal of Public Opinion Research, 16 (1), 3–38.

Ferrer-i-Carbonell, A. (2005). Income and Well-Being: An Empirical Analysis of the Comparison Income Effect. Journal of Public Economics, 89 (5–6), 997–1019.

Gimpelson, V., Treisman, D. (2015). Misperceiving Inequality. NBER Working Paper No 21174. Cambridge, MA: National Bureau of Economic Research.

Gugushvili, A. (2016). Intergenerational Objective and Subjective Mobility and Attitudes Towards Income Differences: Evidence from Transition Societies. Journal of International and Comparative Social Policy, 32 (3), 1–21.

Kelley, S.M.C., Kelley, C.G.E. (2009). Subjective Social Mobility: Data From 30 Nations. In: M. Haller, R. Jowell, T. Smith (Eds.), Charting the Globe: The International Social Survey Programme 1984–2009 (pp. 106–124). London: Routledge.

Niehues, J. (2014). Subjective Perceptions of Inequality and Redistributive Preferences: An International Comparison. Discussion paper, Cologne Institute for Economic Research. Retrieved from: http://www.ecineq.org/ecineq_nyc17/FILESx2017/CR2/...

Sosnaud, B., Brady, D., Frenk, S.M. (2013). Class in Name Only: Subjective Class Identity, Objective Class Position, and Vote Choice in American Presidential Elections. Social Problems, 60 (1), 81–99.

Vlachova, K., Rehakova, B. (1995). Subjective Mobility after 1989: Do People Feel a Social and Economic Improvement or Relative Deprivation? Sociologický časopis / Czech Sociological Review, 3 (1), 137–155. Retrieved from: https://nbnresolving.org/urn:nbn:de:0168-ssoar-537...

Yanai, Y. (2017). Perceived Inequality and Support for Redistribution. Retrieved from: https://ssrn.com/abstract = 2937637

Отримано 07.08.2020