Стан одностатевих партнерств в Україні

МАКСИМ КАСЯНЧУК,

координатор з моніторинґу та оцінки, Євразійська коаліція з чоловічого здоров’я, Таллінн (11317, Таллінн, Естонія, шосе Пярну, 142)

maxim.kasianczuk@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-0701-3595

СВЯТОСЛАВ ШЕРЕМЕТ,

національний експерт з питань здоров’я ЧСЧ і прав людини для ЛҐБТ в Україні, Експертна група з питань здоров’я та прав ґеїв та інших ЧСЧ в Україні, Київ (03126, Київ-126, а/с 75)

sheremet.expert@gmail.com

https://orcid.org/0000-0000-0000-0000

ОЛЕСЯ ТРОФИМЕНКО,

провідний соціолог відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

olesia.trofymenko@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-1442-2581

Пропонована стаття має на меті узагальнити доступні кількісні та якісні дані про одностатеві партнерства в Україні, включно з даними про наявність дітей у таких партнерствах, у ретроспективі останніх двадцяти років (1999–2018). Зростання кількості англомовних публікацій про різноманітні аспекти існування одностатевих пар демонструє актуальність тематики. Наявна в Україні інформація є найбільш багатою у зіставленні з іншими пострадянськими країнами реґіону Центральної та Східної Європи й Центральної Азії. Разом із тим ЛҐБТ-сім’ї залишаються поза увагою академічної спільноти в Україні, а зібрані дані здебільшого містяться у так званій сірій літературі (звіти про дослідження, проведені переважно силами об’єднань громадян) і не введені в науковий обіг. Показано, що залежно від композиції вибірки та прийнятого дослідниками визначення одностатевого партнерства цей відсоток найчастіше потрапляє в інтервал 16–28% опитаних гомо- та бісексуальних чоловіків, що мешкають у столиці та обласних центрах України. Кількісна інформація про жіночі партнерства є вкрай обмеженою (одне опитування на невеликій вибірці, побудованій у невипадковий спосіб), а якщо в такому партнерстві один чи обидва партнери є трансґендерними особами, то кількісних даних взагалі немає. Кількісна інформація про дітей в одностатевих партнерствах також є дуже обмеженою, а отримані в розглядуваній літературі (з усіма її зазначеними методологічними недоліками) дані коливаються від 14% до 29% ЛҐБТ, що мають дітей, але невідомо, чи виховували цих дітей саме одностатеві пари.

Стосовно якісної інформації ситуація інша — більше відомо про стан жіночих і, почасти, трансґендерних партнерств (включно з питанням про дітей в таких сім’ях), ніж про чоловічі пари. Окремі дані демонструють значну подібність структури одностатевих партнерств до типової моделі гетеросексуальної міської нуклеарної сім’ї (два партнери та їхні діти) з поправками на більшу еґалітарність подружніх ролей, брак офіційного статусу та пов’язані з цим соціально-економічні ризики. Подальші розвідки (в тому числі національного рівня) мають спиратися на загальне розуміння того, що таке “одностатеве партнерство”, які ознаки роблять одностатеві стосунки саме “партнерством” (цивільним, сімейним), які ознаки роблять цивільне партнерство “сім’єю” тощо.

Ключові слова: нуклеарна сім'я, метааналіз, ЛҐБТ, громадянські партнерства, Україна

Джерела

Амджадін, Л., Кащенкова, К., Коноплицька, Т., Лисенко, О., Марусов, А., Привалов, Ю., Саєнко, Ю., Трофименко, О. (2005). Моніторинг поведінки чоловіків, які мають секс з чоловіками, як компонент епіднагляду другого покоління: Аналітичний звіт за результатами дослідження. Київ: МБФ “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні”.

Андрєєва, Т. І., Большов, Є. C., Касянчук, М. Г., Трофименко, О. В., Шеремет С. П. (2011). Моніторинг поведінки та поширеності ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс із чоловіками, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління. Аналітичний звіт за результатами зв'язаного дослідження 2009 року. Київ: МБФ “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні”.

Большов, Є. С., Касянчук, М. Г., Лещинський, Є. Б., Трофименко, Л. В., Шваб, І. А. (2012). Моніторинг поведінки та поширеності ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс із чоловіками, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління. Аналітичний звіт за результатами біоповедінкового дослідження 2011 року. Київ: МБФ “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні”.

Большов, Є. С., Касянчук, М. Г., Трофименко, Л. В. (2014). Моніторинг поведінки та поширеності ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс із чоловіками, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління. Аналітичний звіт за результатами біоповедінкового дослідження 2013 року. МБФ “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні”. Київ.

Вербицкая, Н., Ильинская, И., Зинченков, А., Герман, Е., Касянчук, М., Науменко, С. (2016). Гражданские партнёрства: юридические, психологические и медицинские аспекты жизни однополых пар в Украине. Киев.

Герлах, Ш. (2019). Веселкові сім’ї. Частина перша / Пер. О. Семенової. Київ.

Говорухіна, М. (2007). Гомосексуали в Україні — проблема великої політики (за матеріалами семінару «Моніторинг і захист прав гомосексуалів в Україні» (від 23 лютого 2007 року). Одержано з: https://helsinki.org.ua/articles/homoseksualy-v-uk...

Грибанов, А., Данилевич, Т., Жиловец, Ю., Касянчук, М., Кравчук, А., Лещинский, Е., Маймулахин, А., Юдин, В. (2000). Голубая книга. Положение геев и лесбиянок в Украине. Отчёт. Киев: Центр “Наш мир”.

Зiнченков, О.О., Касянчук, М.Г., Кравчук, А.В., Маймулахiн, А.Ю., Остапенко, О.I., Шеремет, С.П. (2011). Крок вперед, два назад: Становище ЛГБТ в Українi в 2010–2011 рр. Київ: Рада ЛГБТ-органiзацiй України, Центр “Наш свiт”, ЛГБТ-Центр “Донбас-СоцПроект”.

Зiнченков, О.О., Касянчук, М.Г., Пономарьов, С.Ю., Трофименко, О.В., Шеремет, С.П. (2011). Монiторинг порушень прав людини в контекстi доступу ЧСЧ до основних послуг з профiлактики ВIЛ/СНIДу, лiкування, догляду та пiдтримки. Київ.

Касянчук, М. (2010). Основные характеристики клиентов проектов “Сеть” и “Наш мир против ВИЧ/СПИДа”. Проекты “Сеть” и “Наш мир против ВИЧ/СПИДа”. Сборник материалов Центр “Наш мир”. Киев.

Касянчук, М.Г., Коржов, Г.О., Варбан, М.Ю. (2014). Свій серед чужих, чужий серед своїх. Чоловіки-бісексуали та їхні партнерки в Україні. Науковий звіт про дослідження. Донецьк: МБФ “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні”, Громадська організація “Міжреґіональний центр ЛҐБТ-досліджень Донбас-СоцПроект”.

Касянчук, М., Трофименко, О., Білоус, Є., Сазонова, Я. (2017). Моніторинг поведінки та поширення ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс з чоловіками (національна частина). Київ: МБФ “Альянс громадського здоров’я”.

Касянчук, М., Салюк, Т., Трофименко, О. (2011). Аналитический отчёт по результатам проекта “Связанное исследование среди МСМ методом RDS в г. Николаеве”. Киев: Центр социальных экспертиз, Николаевская ассоциация геев, лесбиянок и бисексуалов “ЛиГА”.

Кляпець, О.Я. (2014). Дискримінація альтернативних форм конструювання сім’ї в сучасному українському суспільстві. Психологічні науки: проблеми і здобутки, (6), 75–90.

КМУ (1993). Державна програма переходу України на міжнародну систему обліку і статистики: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 року № 326. Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-93-%25D0%25BF

Кочарян, Г.С. (2014). Принудительная гомосексуализация — современная деструктивная тенденция полового воспитания. B: Урология, андрология, нефрология 2014: Материалы научно-практической конференции (cc. 100–103). Харьков.

ЛГБТ-сім’ї (2012). ЛГБТ-сім’ї в Україні: соціальні практики та законодавче регулювання / За ред. Г. Ярманової. Київ.

Маймулахин, А.Ю., Касянчук, М.Г., Лещинский, Е.Б. (2009). Однополое партнёрство в Украине: отчёт о проведённом исследовании. Киев: Центр “Наш мир”, “Донбасс-СоцПроект”.

Малахова, Ж.Д. (2020). Негативные явления в семьях современной Украины. Габитус, 11, 48–55.

Маркова, М.В., Габрель, Р.Т. (2012). Методологічні аспекти дослідження життєдіяльності одностатевих партнерських пар. Здоровье мужчины, 2, 141–143.

Марценюк, Т. (2012). ЛГБТ сім'ї в Україні: відтворення патріархату чи альтернатива владному дискурсу? Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки, 135, 50–58.

Марценюк, Т., Колеснік, В. (2016). Чинники залучення батьків гомосексуальних дітей до ЛГБТ-руху в Україні. Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки, 187, 67–75. Отримано з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMAs_2016_187_11

Моделі сім’ї (2010). Моделі сім'ї: трансформації та тенденції розвитку. Матеріали конференції 25.09.2010. Харків: Харківське жіноче об'єднання “Сфера”.

МОЗ (1996). Про надання медичної допомоги особам, що потребують зміни (корекції) статевої належності. Наказ МОЗ України № 57 від 15.03.1996. Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0279-96

МОЗ (1998). Про перехід органів і закладів охорони здоров’я України на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров’я десятого перегляду. Наказ МОЗ України № 297 від 08.10.1998. Отримано з: http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=1443

МОЗ (2005). Порядок добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію (протокол). Наказ МОЗ України № 415 від 19.08.2005. Отримано з: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1404-05/page6

МОЗ (2011). Про удосконалення надання медичної допомоги особам, які потребують зміни (корекції) статевої належності. Наказ МОЗ України № 60 від 03.02.2011. Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0239-11

МОЗ (2013). Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні. Наказ МОЗ України № 787 від 09.09.2013. Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13

МОЗ (2016). Про встановлення медико-біологічних та соціально-психологічних показань для зміни (корекції) статевої належності та затвердження форми первинної облікової документації й інструкції щодо її заповнення. Наказ МОЗ України № 1014 від 05.10.2016. Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1589-16

Огляд (2020). Огляд позитивних законодавчих зрушень в Україні щодо ЧСЧ/ЛГБТ станом на січень 2020 року. Підготовлено Експертною групою з питань здоров’я й прав геїв та інших ЧСЧ в Україні (ЕГЗП-Україна #EGHR_UA) у співпраці з Національним ЧСЧ-консорціумом #MSM_PRO за ресурсної підтримки Міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я» (відповідальний національний експерт -Андрій Чернишев). Редакція станом на 30.01.2020. Одержано з: www.fb.com/970886006660754

План дій (2015). План дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року. Затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 р. № 1393-р. Отримано з: www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248740679

Рада Європи (2012). Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Закон України № 4988-VI від 20.06.2012. Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4988-17

Сім'я (1978). В: Словник української мови в 11-ти т. (т. 9). Київ: Наукова думка.

Слюсар, Л. І. (2017). Специфіка батьківства у сім’ях різних типів: проблеми, ризики та шляхи їх мінімізації. Демографія та соціальна економіка, 3, 24–36.

Юридична енциклопедія (2003). Юридична енциклопедія в 6-ти т. Т. 5. П–С. Київ: «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана.

Сазонова, Я., Дукач, Ю. (2019). Звіт за результатами біоповедінкового дослідження серед чоловіків, що практикують секс з чоловіками, в Україні. Київ. МБФ “Альянс громадського здоров’я”.

Стратегія (2019). Стратегія з комплексної відповіді на бар’єри з прав людини для доступу до послуг з профілактики і лікування ВІЛ та туберкульозу до 2030 року. Затверджено рішенням від 23 травня 2019 р. Національна рада з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. Отримано з: http://bit.ly/38kK0B9

Стулова, А. В., Касянчук, М. Г., Лещинский, Е. Б., Остапенко, А. И. (2013). Биоповеденческое и сетевое исследование МСМ в г. Мариуполе: отчёт. Донецк: ЛГБТ-центр “Донбас-СоцПроект”.

Тичина, І. М., Марчук, А. П. (2018). Особливості сімейних цінностей гетеросексуальних людей та людей з ЛГБТ-спільноти. Науковий вісник Херсонського державного університету, 1 (1), 203–208.

Трофименко, О. В., Привалов, Ю. О., Рокицька, О. Ю. (2012). Оцінка впровадження пілотних проектів щодо розповсюдження фемідомів (жіночих презервативів) серед ЧСЧ. Звіт за результатами операційного дослідження (неопублікований). Київ: МБФ “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні”.

Чихладзе, С., Касянчук, М. (2018). Оценка существующей стратегической информации о ВИЧ среди МСМ и транслюдей в Армении, Беларуси, Грузии, Кыргызстане и Македонии. Базовая оценка, проведённая по заказу ЕКОМ в рамках программы Глобального Фонда “Право на здоровье”. Евразийская коалиция по мужскому здоровью (ЕКОМ). Таллинн.

Шарыгина, А. Б. (2009). Гендерные трансформации нуклеарной модели семьи. Лесбийские и геевские партнерства. Збірник доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Ґендерні перетворення в Україні: осмислюючи стратегію і тактику”. Харків: Райдер.

Шведкова, О. (2017). Соціальні та законодавчі особливості виховання дітей ЛГБТ-сім’ями в Україні. БО “Інша”, IX Національна конференція ЛҐБТ-руху та ЧСЧ-сервісу України (2016). Рукопис звіту про дослідження за підтримки ґранту Національної ЛҐБТ-конференції. Київ.

Шестаковский, А., Касянчук, М. (2018). Исследование интернализированной гомонегативности (внутренней гомофобии). Аналитический отчёт. Таллинн: Евразийская коалиция по мужскому здоровью (ЕКОМ).

Шестаковський, О., Трофименко, О., Вознесенський, М., Касянчук, М. (2016). Післяреволюційна Україна: толерантність чи ухил вправо: науковий звіт про дослідження. Київ: ЛГБТ-центр «Донбас-СоцПроект».

Bernstein, M., Naples, N.A., Harvey, B. (2016). The Meaning of Marriage to Same-Sex Families: Formal Partnership, Parenthood, Gender, and the Welfare State in International Perspective. Social Politics: International Studies in Gender, State & Society, 23 (1), 3–39. Retrieved from: https://doi.org/10.1093/sp/jxv002

Chernyak, K. (2016). Legalization of same-sex relationship and transformations in the social institute of family. Science and Education: a New Dimension. Humanities and Social Sciences, IV (13), 78–81.

Connell, R. W. (2005). Masculinities. Cambridge: Polity.

Martsenyuk, T. (2013). Gender Roles in LGBT Families in Ukraine: Idealization and Reproduction of Heteronormativity. S.l.

Postnov, O., Kasianczuk, M., Neduzhko, O., Gerasimenko, T., Sazonova, O., Kiriazova ,T., Shvab, I., Yorick, R. (2016). MSM community mobilization for HIV prevention in Ukraine: the effectiveness of Mpowerment behavioral intervention. Abstract Book: 21st International AIDS Conference, July 18–22. Durban.

Smith, T. W. (2011). Cross-national differences in attitudes towards homosexuality. Retrieved from: https://escholarship.org/uc/item/81m7x7kb

Van Der Star, A., Bränström, R. (2015). Acceptance of sexual minorities, discrimination, social capital and health and well-being: a cross-European study among members of same-sex and opposite-sex couples. BMC public health, 15 (1), 812.

Quinlan, M., Donlon, S., McCartney, D., Mozalevskis, A., Shmykova, E., Kloka, M., Sekuler, T., Schmidt, A. J., Marcus, U. (2011). The European MSM Internet Survey (EMIS). Community Report 2.eu. Gay Men's Health Service (GMHS), HSE, Ireland. S.l. Retrieved from: http://www.emis-project.eu/community-2.html

Отримано 08.04.2020