Ґлобальні ризики та їхні системні наслідки

stmm. 2020 (3): 80-98

ГУЛЬБАРШИН ЧЕПУРКО, доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник, завідувачка відділу соціальних експертиз Інституту соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

gichepurko@ukr.net

https://orcid.org/0000-0001-7540-5174

Метою статті є з’ясування сутності ґлобальних ризиків. Ґлобальні ризики розглядаються під кутом зору ймовірності та наслідків несприятливих подій, які здатні завдати шкоди або збитків і є ґлобальними за своїм характером і впливом. Ідентифіковано системність ґлобальних ризиків як визначальну ознаку їхніх сучасних проявів. Використано системний підхід до визначення джерел походження сучасних ґлобальних ризиків. Встановлено, що головні ризики останнього десятиліття пов’язані з екологічною, геополітичною та соціальною сферами, при цьому поступово посилюються і технологічні ризики. Проаналізовано прогноз ВЕФ на 2020 рік щодо ґлобальних трендів, пов’язаних із ґлобальними ризиками. Такі ризики пов'язані з нездатністю пом'якшити наслідки зміни клімату; поширення зброї масового знищення; скорочення біорізноманіття; екстремальних погодних умов; кризи водопостачання; руйнування інформаційної інфраструктури; стихійних лих; кібератак; антропогенних екологічних катастроф; інфекційних захворювань. Тенденція кореляції ймовірності та впливовості ризиків спостерігалася протягом останнього десятиліття. Відзначається, що екологічні ризики входять до топ-5 ризиків високої ймовірності, серед яких: погодні катаклізми, зміни клімату, стихійні лиха, скорочення біорізноманіття та антропогенні екологічні катастрофи. Йдеться також про зростання ризиків стаґнації світової економіки, що пов'язані з пріоритетами національної економічної політики та локальними проявами політичної поляризації через посилення соціально-економічної нерівності, а також невдоволення громадян тим, як уряди намагаються розв’язати цю проблему.

Ключові слова: ґлобальні ризики, ґлобальні проблеми, ґлобальні тренди, системний характер, ступінь впливу, ступінь імовірності

Джерела

Бек, У. (s.a.). Жизнь в обществе ґлобального риска — как с этим справиться: космополитический поворот. Получено из http://www.gorby.ru/userfiles/lekciya_ulrih_beka.p...

Бек, У. (2000). Общество риска: На пути к другому модерну. Москва: Прогресс-Традиция.

Бєлікова, Н.В. (2012). Ґлобальні проблеми людства в рамках системних реформ в Україні. Получено из: http://www.confcontact.com/ 2012_05_25/1_belikova.php

Данілишин, Б. (2020). Давос-2020: ризики та уроки для України. Получено из: https://ukr.lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/448328_davos2020_riziki_uroki.html

Дейнека, Т.А. (2017). Виклики, суперечності та ризики сучасної ґлобальної економіки. Проблеми економіки, 2, 19–25. Получено из: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2017_2_3

Кизим, М.О., Проноза, П.В., Бєлікова, Н.В. (2010). Аналіз ґлобальних проблем світового співтовариства та цілей тисячоліття. Проблеми економіки, 4, 3–8.

Классификация рисков (s.a.). Получено из: https://fireman.club/inseklodepia/klassifikatsiya-...

Коломиец, А.Н. (2014). Глобальные риски как значимый фактор современного международного бизнеса. В: Экономика и предпринимательство. Отримано з: http://naukarus.com/globalnye-riski-kak-znachimyy-...

Коронавірус може спричинити поширення голоду у світі — ООН (2020). Получено из: https://www.radiosvoboda.org/a/news-holod-u-sviti/...

Кулішов, В.В. (2013). Сучасні проблеми ґлобальної економіки. Інноваційна економіка: всеукраїнський науково-виробничий журнал, 3, 8–11.

Линенко, А.В., Герценок, Є.О. (2012). Фінансова ґлобалізація: проблеми та перспективи. Вісник Запорізького національного університету, 3 (15), 188–193.

Лукьяненко, Д., Поручник, А., Колесова, В., (Ред.), (2013). Глобальное экономическое развитие: тенденции, асимметрии, регулирование. Киев: ГВУЗ КНЕУ им. В. Гетьмана.

Малицкая, В. (2018). Глобальное потепление: как повлияет изменение климата на Украину и что ждет Землю. Получено из: https://fakty.com.ua/ru/svit/20180809-globalne-pot...

Неборский, Е.В. (2017). Глобальные риски как вызов развитию современных университетов. Интернет-журнал “Мир науки”, 5 (6). Получено из: https://mir-nauki.com/PDF/95PDMN617.pdf

Петкова, Л.О. (2013). Інтеґрація України до світового фінансового простору в міжнародних співставленнях та макроекономічній динаміці. Financial Space, 1 (9), 15–21.

Петрушевська, В.В. (2014). Фінансова політика попередження та ліквідації наслідків ґлобальної економічної нестабільності: закордонний досвід. Проблеми економіки,1, 31–36.

Сенчагов, В.К., Соловьев, А.И. (2015). Глобальные дисбалансы, риски и экономическая безопасность. Получено из: https://cyberleninka.ru/article/n/ globalnye-disbalansy-riski-i-ekonomicheskaya-bezopasnost-rossii

Тойнби, А.Дж. (2006). Постижение истории: в 3-х томах (т. 3). Получено из: http://www.lib.ru/HISTORY/TOYNBEE/history.txt#Toyn...

Шовкун, И. (2020). Потопы в городах, пожары и засуха: климатолог предупредил об изменениях погоды в Украине. Получено из: https://apostrophe.ua/news/society/2020-04-01/poto...

Учоа, П. (2019). Дефицит воды может привести к массовой миграции и войнам. Ученые снова советуют не есть мясо. Получено из: https://www.bbc.com/russian/features-49322390

COVID-19 Coronavirus Pandemic: Coronavirus Cases: 5,028,853 (2020). Retrieved from: https://www.worldometers.info/coronavirus/

Global Risks Report (2017). 12th Edition. Geneva: World Economic Forum.

Elliott, A. (2002). Beck’s Sociology of Risk: A Critical Assessment. British Sociological Association, 36 (2), 293–315. DOI: 10.1177/0038038502036002004

Perrow, Ch. (2011). The Next Catastrophe: Reducing our Vulnerabilities to Natural, Industrial, and Terrorist Disasters. Princeton: Princeton University Press.

Randers, J. (2012). 2052: A Global Forecast for the Next Forty Years. Hanover: Chelsea Green Publishing Company.

The global risks report 2020 (2020). World Economic Forum. Получено из: https://reports.weforum.org/global-risks-report-20...

Отримано 27.05.2020