Різноманітність і відносна автономність уявлень населення України про соціальну нерівність

stmm. 2020 (3): 33-50

НАТАЛИЯ КОВАЛИСКО, доктор социологических наук, профессор кафедры социологии исторического факультета Львовского национального университета имени Ивана Франко

(79000, Львов, ул. Университетская, 1)

kovalisko@mail.lviv.ua

https://orcid.org/0000-0002-1466-6132

СЕРГІЙ МАКЕЄВ, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

i-soc@i-soc.org.ua

https://orcid.org/0000-0002-4418-8741


У сучасній літературі емпірично підтверджена залежність оцінок нерівності від ситуації, в яку занурений індивід, тобто від деякої констеляції обставин місця і часу, що зумовлює міру доступності життєво значущих благ і можливостей. Її переживання та осмислення відшаровується в досвід, що визначає модальність особисто висловлюваних ціннісно забарвлених суджень. Загалом, хоча сприйняття нерівності не збігається з «реальністю», вона залишається значущою безвідносно до цього, позаяк здатна бути найближчим мотивом політичної дії — протестного голосування на виборах, участі в акціях з вимогою зміни наявного стану справ з доходами і добробутом. У статті обґрунтовується підхід до сприйняття нерівності як до самодостатньої фактичності. На даних, отриманих в опитуванні за модулем «Соціальна нерівність–V» Міжнародного проєкту соціального дослідження (ISSP), показано, що різної категоричності оцінки респондентами нерівності відносяться до двох об'єктів: до країни загалом та до їхньої конкретної життєвої ситуації. Оскільки діапазон сприйняття завжди має прояв у межах від «глибокої нерівності» до «невизнання нерівності», остільки соціальний простір диференціюється на «світи нерівності», різні за масштабом. Виходячи з відповідей на запитання щодо розміщення на конкретних щаблях соціальної драбини, матеріально-фінансового становища сім'ї та належності до того чи іншого класу, зроблено кількісні оцінки кожного з цих світів. У той же час отриманий у кількісному обстеженні розподіл за «світами нерівності» є не більше ніж приблизною оцінкою «реальної» стратифікації українського суспільства. Описано й проінтерпретовано результати аналізу відповідностей (correspondence analyses) між оцінками нерівності та 34 предикторами їх винесення.

Ключові слова: соціальна структура, нерівність, стратифікація, статус, клас, страта, соціальна драбина

Джерела

Azmanova, A. (2020). Capitalism on Edge. How fighting precarity can achieve radical change without crisis or utopia. New York: Oxford University Press.

Berger, R., Grusky, D., Raffel, T., Samuels, G., Wimer, C. (2010). The Inequality Puzzle: European and US Leaders Discuss Rising Income Inequality. Berlin, Heidelberg: Springer-Verlag.

Bottero, W. (2020). A Sense of Inequality. London, New York: Rowman & Littlefield International, Ltd.

Gimpelson, V., Treisman, D. (2015). Misperceiving Inequality. Cambridge: NBER Working Paper Series, Working Paper 21174. Retrieved from: http://www. nber. org/papers/w21174.

Fararo, T., Kosaka, K. (2003). Generating Images of Stratification: A Formal Theory. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers.

Irwin, S. (2018). Lay Perceptions of Inequality and Social Structure. Sociology, 52 (2), 211–227.

Lindemann, K., Saar, E. (2014). Contextual Affects on Subjective Social Position: Evidence from European Countries. International Journal of Comparative Studies, 55 (1), 3–23.

Pain, K. (2017). The Broken Ladder: how inequality affects the way we think, live, and die. New York: Viking.

Scheidel, W. (2017). The Great Leveler. Violence and the History of Inequality from the Stone Age to the Twenty-First Century. Princeton, Oxford: Princeton University Press.

Отримано/Received 05. 06. 2020