Суб’єкти громадянських практик як підґрунтя демократичного транзиту України

stmm. 2020 (1): 5-22

УДК 316.62:323.212

Олександр Резнік - доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України.

ORCID https://orcid.org/0000-0001-5201-8489

Анотація. У науковій літературі стало аксіомою, що будь-яка громадянська активність сприяє демократичному транзиту та розвитку громадянського суспільства. Однак різні типи такої поведінки можуть мати відмінні детермінанти. Це можуть бути дії, суб’єкти яких мотивовані громадянськими нормами та цінностями, а можуть бути й дії, зумовлені фінансовим заохоченням або адміністративним тиском, особливо у перехідних демократіях. Емпіричним шляхом було виокремлено п’ять типів громадянських практик населення України та перевірено їхній взаємозв’язок з підтримкою демократії та ліберальними цінностями. З використанням методу множинної лінійної реґресії виявлено, що лише громадянські практики, які поєднують етичне споживання, фінансові пожертвування та політичні дискусії, претендують на те, щоб суб’єктів їх можна було вважати соціальною базою демократичного транзиту України. Імовірність здійснення таких дій збільшується з підвищенням рівня освіти, зменшенням віку та проживанням у великих населених пунктах.

Ключові слова: громадянські практики, демократичний транзит, цінності модернізації.

Джерела

Бекешкіна, І. (2008). Члени громадських об’єднань як особлива соціальна група. В В.Ворона, М.Шульга (Ред.), Українське суспільство 1992-2008. Соціологічний моніторинг (сс. 382–395). Київ: Інститут соціології НАН України.

Головаха, Є. (2014). Ціннісні засади і бар’єри модернізації в Україні. В Ціннісна складова модернізаційних процесів у сучасному соціумі України: колективна монографія (сс. 83–96). Київ: ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”.

Резнік, О. (2008). Поняття “практика” в соціології. Соціальні виміри суспільства, 11, 32–41.

Резнік, О. (2011). Громадянські практики в перехідному суспільстві: чинники, суб’єкти, способи реалізації. Київ: Інститут соціології НАН України.

Резнік, О. (2018). Членство українців у громадських організаціях: кількісне та змістовне представлення у соціологічних дослідженнях. Соціальні виміри суспільства, 10 (21), 287–296.

Резнік, О. (Ред.), (2019). Соціологічні виміри громадянського суспільства в Україні. Київ: Інститут соціології НАН України.

Степаненко, В. (2015). Громадянське суспільство: дискурси і практики. Київ: Інститут соціології НАН України.

Судаков, В.I. (Ред.), (2018). Соціальна напруженість в регіональних вимірах: проблеми теорії, методології та методики соціологічного дослідження. Монографія. Київ: Логос.

Dalton, R. (2017). The Participation Gap: Social Status and Political Inequality. Oxford: Oxford University Press.

Eliasoph, N. (1998). Avoiding Politics: How Americans produce apathy in everyday life. Cambridge: Cambridge University Press.

Eliasoph, N. (2011). Making Volunteers: Civic Life after Welfare’s End. Princeton: Princeton University Press.

Inglehart, R., Welzel, C. (2005). Modernization, Cultural Change and Democracy: The Human Development Sequence. Cambridge: Cambridge University Press.

Knoke, D. H. (1990). Networks of political action: Toward theory construction. Social Forces, 68 (4), 1041–1063.

Onuch, O., Sasse, G. (2016). The Maidan in Movement: Diversity and the Cycles of Protest. Europe-Asia Studies, 68 (3), 556–587.

Parvin, P. (2018). Democracy Without Participation: A New Politics for a Disengaged Era. Res Publica, 24 (1), 31–52.

Pattie, Ch., Seyd, P., Whiteley, P. (2003). Citizenship and Civic Engagement: Attitudes and Behaviour in Britain. Political studies, 51 (3), 443–468.

Putnam, R. (2000). Bowling Alone: The Collapse and Revival of American Community. New York: Simon and Schuster.

Quintelier, E., van Deth, J. W. (2014). Supporting democracy: Political participation and political attitudes. Exploring causality using panel data. Political Studies, 62 (1), 153–171.

Reznik, O. (2016a). Determinants of Involvement in Work for Voluntary or Charitable Organisations in European Countries. SAGE Open, 6 (1), 1–13.

Reznik, O. (2016b). From the Orange Revolution to the Revolution of Dignity: Dynamics of the Protest Actions in Ukraine. East European Politics and Societies, 30 (4), 750–765.

Schulz, T., Bailer, S. (2012). The Impact of Organisational Attributes on Political Participation: Results of a Multi-Level Survey from Switzerland. Swiss Political Science Review, 18 (1), 1–27.

Skocpol, T. (2003). Diminished Democracy: From Membership to Management in American Civic Life. Norman, OK: University of Oklahoma Press.

Sviatnenko, S., Vinogradov, A. (2014). Euromaidan Values from a Comparative Perspective. Social, Health, and Communication Studies Journal, 1, (1), 41–61.

Theocharis, Y., van Deth, J.W. (2017). Political Participation in a Changing World. Conceptual and Empirical Challenges in the Study of Citizen Engagement. New York: Routledge.

van der Meer, T.W.G., van Deth, J.W., Scheepers, P.L.H. (2009). The Politicized Participant: Ideology and Political Action in 20 Democracies. Comparative Political Studies, 42 (11), 1426–1457.

van Deth, J. W. (2012). New modes of participation and norms of citizenship. In J.W. van Deth, W.A. Maloney (Eds.), New participatory dimensions in civil society (pp. 115–139). London: Routledge.

Verba, S., Schlozman, K.L., Brady, H.E. (1995). Voice and Equality: Civic Voluntarism in American Politics. Cambridge: Harvard University Press.

Wallman Lundеsen, S. (2015). Civil Society and Political Participation: What Type of Political Participation is Influenced by Community Level Involvement in Civil Society? Swiss Political Science Review, 21 (1), 140–157.

Zukin, C., Keeter, S., Andolina, M., Jenkins, K., Delli Carpini, M. (2006). A New Engagement? Political Participation, Civic Life, and the Changing American Citizen. Oxford: Oxford University Press.