Фактори індивідуального рівня, що впливають на явку виборців на вибори до Європарламенту 2014 року

stmm. 2019 (3): 142-158

УДК 316:722

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2019.03.142

Сергій Шаповалов - магістр політичних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», Київ.

ORCID https://orcid.org/0000-0002-0790-4454

Анотація. Участь громадян ЄС у виборах до Європейського парламенту значно нижча, ніж у національних виборах, і значно відрізняється в країнах-членах ЄС. Ця стаття спрямована на з'ясування факторів, які впливають на участь громадян ЄС у виборах до Європейського парламенту. Дослідження окреслює теоретичні підходи до розуміння феномену виборів до Європейського парламенту та припущення дослідників щодо факторів, які можуть впливати на виборчу активність громадян. Відповідно до теорії виборів другого порядку Карлхейнца Рейфа та Германна Шмітта, громадяни сприймають вибори до Європейського парламенту як менш важливі, ніж національні вибори, що призводить до меншої участі. Однак на поведінку виборців також може впливати низка факторів, які можуть розглядатися як мотивація на індивідуальному рівні (довіра до національних та європейських органів влади, ставлення до інституцій ЄС тощо). За допомогою методу бінарної логістичної регресії було визначено, які чинники вплинули на участь громадян у виборах до Європейського парламенту 2014 року, та пояснено відмінності у виборчій діяльності громадян різних країн ЄС. Характер виявлених факторів, які впливають на участь громадян у виборах до Європейського Парламенту, говорить про те, що теорія виборів другого порядку актуальна й сьогодні.

Ключові слова: вибори, явка виборців, ЄС, фактори, ставлення.

Варіанти публікації: eng

Джерела

Blais, A., Carty, R. (1990) Does proportional representation foster voter turnout? European Journal of Political Research, 18, 167–181.

Blais, A., Aarts, K. (2006) Electoral Systems and Turnout. Acta Politica, 41, 180–196.

Blais, A., Dobrzynska, A. (1998) Turnout in electoral democracies. European Journal of Political Research, 33, 239–261.

Blais, A. (2006) What Affects Voter Turnout? Annual Review of Political Science, 9, 111–125.

Blais, A., Massicotte, L., Dobrzynska, A. (2003)Why is Turnout Higher in Some Countries than in Others? Retreived from: https://www.elections.ca/res/rec/part/tuh/TurnoutH...

Clark, N. (2013) Explaining Low Turnout in European Elections: The Role of Issue Salience and Institutional Perceptions in Elections to the European Parliament. Journal of European Integration, 36 (4), 339–356.

Dyck, J., Lascher, E. (2009) Direct Democracy and Political Efficacy Reconsidered. Political Behavior, 31 (3), 401–427.

Field, A. (2009) Discovering Statistics Using SPSS. Third Edition. London: SAGE Publications Ltd.

Fiorino, N., Pontarollo, N., Ricciuti, R. (2016) Voter Turnout in European Parliament Elections: A Spatial Analysis. CESifo Working Paper Series, 5910.

Fislage, F. (1015) EU Elections — Where Are the Voters? In: Konrad Adenauer Stiftung. Retreived from: https://www.kas.de/c/document_library/get_file?uuid=d3b13d4c-81ad-5926-f2eb-d41cbc81f95b&groupId=252038.

Franklin, M., Bernhard, W. (2009) Turning Out or Turning Off: Do Mobilization and Attitudes Account for Turnout Differences between New and Established Member States at the 2004 EP Elections? European Integration, 31 (5), 609–626.

Franklin, M. (2004) Voter Turnout and the Dynamics of Electoral Competition in Established Democracies Since 1945. Cambridge: Cambridge University Press.

Franklin, M., Eijk, M. van der, Marsh, M. (1996) What Voters Teach Us About Europe-Wide Elections: What Europe-Wide Elections Teach Us About Voters. Electoral Studies, 15 (2), 149–166.

Gronlund, K., Setala, M. (2007) Political Trust, Satisfaction and Voter Turnout. Comparative European Politics, 5, 400–422.

Hobolt, S., Spoon, J., Tilley, J. (2008) A Vote Against Europe? Explaining Defection at the 1999 and 2004 European Parliament Elections. British Journal of Political Science, 39 (1), 93–115.

Jackman, R. (1987) Political Institutions and Voter Turnout in the Industrial Democracies / Robert Jackman. American Political Science Review, 81 (2). 405–423.

Marsh, M. (1998) Testing the Second-Order Election Model after Four European Elections. British Journal of Political Science, 28 (4), 591–607.

Mattila, M. (2003) Why bother? Determinants of turnout in the European elections. Electoral Studies, 22, 449–468.

Oelbermann, K., Pukelsheim, F. (2015) European Elections 2014: From Voters to Representatives, in Twenty-eight Ways. European Electoral Studies. 10 (2), 91–124.

Powell, B. (2009) Contemporary Democracies: Participation, Stability, and Violence. Harvard: Harvard University Press.

Reif, K., Schmitt, H. (1980) Order National Elections–A Conceptual Framework for the Analysis of European Election Results. European Journal of Political Research, 8, 3–44.

Rose, R. (2004) Europe expands, turnout falls: The Significance of the 2004 European Parliament Election. Glasgow: Centre for the Study of Public Policy, University of Strathclydes.

Schmitt, H., Mannheimer, R. (1991) About voting and non-voting in the European elections of June 1989. European Journal of Political Research, 19, 31–54.

Schmitt, H. (2005) The European Parliament Elections of June 2004: Still Second-Order? West European Politics, 28, 650–679.

Sшderlund, P., Wass, H., Blais, A. (2011) The impact of motivational and contextual factors on turnout in first- and second-order elections. Electoral Studies, 30, 689–699.