Метатеорії на початку ХХІ століття: модернізаційний вектор соціології

stmm. 2019 (3): 82-101

УДК 316.2

DOI http://doi.org/10.15407/sociology2019.03.033

Валерій Пилипенко - доктор соціологічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу історії та теорії соціології, Інститут соціології Національної академії наук (ORCID https://orcid.org/0000-0002-9918-6217)

Гульбаршин Чепурко - доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник, зав. відділу соціальних експертиз, Інститут соціології НАН України (ORCID https://orcid.org/0000-0001-7540-5174)

Юрій Привалов - кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу соціальноїекспертизи, Інститут соціології Національної академії наук України (ORCID https://orcid.org/0000-0003-0935-5265)


Анотація. У статті йдеться про міждисциплінарні витоки соціологічної метатеорії, а також причини піднесення інтересу до неї у пострадянський період. Розглянуто стратегії метатеоретизування в сучасній соціології. Описано головні формати метатеоретизування та його можливості в предметній галузі аналізу неформалізованих даних. Проаналізовано тенденції переходу соціологічної спільноти від дискурсу парадигмальної кризи до метатеоретизування.

Ключові слова: суспільство, сучасна соціологія, соціологічна теорія, метатеоретизування, метатеорія, проблемне поле, метасоціологія

Варіанти публікації: укр | рос

Джерела

Александер, Дж. (2013). Смыслы социальной жизни: культурсоциология. Москва: Праксис.

Бауман, З. (2004). Текучая современность. Санкт-Петербург: Питер.

Бек, У. (2000). Общество риска. На пути к другому модерну. Москва: Прогресс-Традиция.

Бхамбра, Г. К., & Сантуш, Б. ди С. (2017). Глобальные вызовы социологии. Социологические исследования, 9, 3–8. https://doi.org/10.7868/S013216251709001X

Девятко, И. Ф. (1996). Модели объяснения и логика социологического исследования. Москва: Институт социологического образования Российского центра гуманитарного образования; Программа Европейского сообщества TEMPUS/TACIS; Институт социологии Российской академии наук.

Девятко, И. Ф. (2003). Социологические теории деятельности и практической рациональности. Москва: Аванти плюс.

Девятко, И. Ф. (2017). Метатеоретизирование или философия социальных наук? Социологические исследования, 12, 3–9. https://doi.org/10.7868/S0132162517120017

Дудина, В. И. (2013a). Эпистемические матрицы социологического знания. Санкт-Петербург: Издательство Санкт-Петербургского государственного университета.

Дудина, В. И. (2013b). Вымышленный кризис социологии и контуры новой эпистемологии. Социологические исследования, 10, 13–21.

Дудина, В. И. (2017). Стратегии метатеоретизирования в социологии. Социологические исследования, 12, 10–19. https://doi.org/10.7868/S0132162517120029

Иванов, Д. В. (2013a). Эволюция социологии и эволюционное метатеоретизирование. Телескоп: Журнал социологических и маркетинговых исследований, 4, 13–19.

Иванов, Д. В. (2013b). Этапы эволюции социологии и доминантные типы метатеоретизирования. Социологические исследования, 9, 3–13.

Иванов, Д. В. (2017). Тренд метатеоретизирования в современной социологии. Социологические исследования, 11, 3–10. https://doi.org/10.7868/S0132162517110010

Кузнецов, В. И. (1997). Социальное метатеоретизирование и его значение. Вестник Московского университета. Серия 18: Социология и политология, 4, 22–42.

Лапин, Н. И. (2005). Антропосоциетальный подход: методологические основания, социологические измерения. Вопросы философии, 2, 17–29.

Лапин, Н. И. (2018). Антропосоциокультурный эволюционизм — метатеоретический принцип изучения сообществ людей. Социологические исследования, 3, 3–14. https://doi.org/10.7868/S0132162518030017

Пилипенко, В. Є. (2005). Людина в ринковому суспільстві: орієнтації, поведінка, культура. Київ: Фоліант.

Пилипенко, В. Є. (2012). Українська соціологія сьогодні: дослідження основних сфер життєдіяльності суспільства. Львів: Західноукраїнський консалтинґ-центр.

Пилипенко, В. (2017). Метатеоретизування в соціології: особливості, типи та напрями. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 59–76.

Пилипенко, В. (2018). Метатеоретичні пошуки соціологів у 1950–1970-х роках: ґенеза нової царини соціологічного знання. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 117–141.

Пилипенко, В. Е., Захарук, Н. Ю., & Сопнева, Н. Б. (2009). Ценности в контексте социологии медицины. Донецк: Юго-Восток.

Пилипенко, В. Е., Поддубный, В. А., & Черненко, И. В. (1993). Социальный морфогенез: эволюция и катастрофы (синергетический подход). Киев: Наукова думка.

Пилипенко, В. Є., Привалов, Ю. О., & Ніколаєвський, В. М. (2008). Владна еліта у контексті суспільного розвитку. Київ: Фоліант.

Пилипенко, В., Привалов, Ю., & Щербина, В. (2000). Субъективный компонент в социологическом познании. Киев: Стилос.

Пилипенко, В. Є., Сапєлкіна, О. В., & Чепурко, Г. І. (2016). Модернізація: теорія, практика, цивілізаційний вимір. Львів: Ліга-Прес.

Резнік, В. С. (2010). Леґітимація приватної власності як концепт соціологічної теорії. Київ: Інститут соціології Національної академії наук України.

Ритцер, Дж. (2002). Современные социологические теории (5-е изд.). Санкт-Петербург: Питер.

Романовский, Н. В. (2016). Междисциплинарность: взаимодействие естественнонаучных и социально-гуманитарных знаний (XVII Харчевские чтения). Социологические исследования, 2, 155–157.

Романовский, Н. В. (2018). Метатеоретизирование в социологии: дискурс и прогноз. Социологические исследования, 2, 127–135. https://doi.org/10.7868/S0132162518020137

Троцук, И. В. (2014). Текстовый анализ в социологии: проблемы и обещания разных типов «чтения» слабоструктурированных данных. Москва: Российский университет дружбы народов.

Троцук, И. В. (2017). О метатеоретизировании в области анализа текстовых данных. Социологические исследования, 9, 12–21. https://doi.org/10.7868/S0132162517090033

Черниш, Н. Й. (2018). Стан сучасного загальносоціологічного теоретизування: глобальний досвід і локальні специфікації. Український соціум, 1(64), 19–35. https://doi.org/10.15407/socium2018.01.019

Чудова, И. А. (2015). Постмодернизм и социологическая теория. Социологические исследования, 5, 33–41.

Яковенко, А. В. (2017). Метатеоретизирование: основные социальные препятствия и сложности. Социологические исследования, 11, 11–18. https://doi.org/10.7868/S0132162517090033

Burawoy, M. (2005). For public sociology. American Sociological Review, 70(1), 4–28. https://doi.org/10.1177/000312240507000102

Burawoy, M. (2008). Open the social science: To whom and for what. Portuguese Journal of Social Science, 6(3), 137–146. https://doi.org/10.1386/pjss.6.3.137_1

Ritzer, G. (2007). Metatheory. In G. Ritzer (Ed.), The Blackwell Encyclopedia of Sociology. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons. https://doi.org/10.1002/9781405165518.wbeosm086

Wagner, D. G., & Berger, J. (1985). Do sociological theories grow? American Journal of Sociology, 90(4), 697–728.