Імперіалізм у Марксовій концепції ґлобалізації

stmm. 2019 (3): 33-61

УДК 316.4 + 930.008

DOI http://10.15407/sociology2019.03.033

Андрій Малюк - кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник відділу історії та теорії соціології, Інститут соціології НАН України

ORCID https://orcid.org/0000-0003-4542-220X


Анотація. У статті здійснюється реконструкція Марксової концепції місця і ролі капіталізму в становленні всесвітніх, ґлобальних відносин і взаємозв'язків, а також історичних меж створеної ним глобальності. Показано, що створена капіталізмом ґлобальність і ґлобальна експансія капіталу має імперіалістичний характер. Але при цьому капіталізм руйнує характерну для попередньої історії приватновласницьких відносин економічну роздробленість власності та засобів виробництва. Він об'єднує місцеві, національні та реґіональні ринки у світовий ринок, інтеґрує виробничі сили всього людства через ґлобальні виробничі мережі та вартісні ланцюжки. Таким чином, капіталізм здійснює усуспільнення праці в небачених раніше масштабах. Усе це є передумовою переходу до безпосередньо суспільного виробництва, подолання відчуження і знищення класової нерівності. Історичне виправдання капіталізму Маркс бачить у тому, що він створює матеріальний базис нового суспільства. З одного боку, капіталізм розвиває світові відносини, ґрунтовані на взаємній залежності всього людства, а також засоби цих відносин. З іншого боку, він розвиває виробничі сили людини й забезпечує перетворення матеріального виробництва в панування над силами природи за допомоги науки. Перетворення історії на дійсно всесвітню історію — необхідна умова і передумова її перетворення з передісторії на справжню історію, яка збігається із переходом до комуністичного типу розвитку.

Ключові слова: Маркс, матеріалістичне розуміння історія, капіталізм, світова капіталістична система, імперіалізм, теорія всесвітньо-історичного процесу, соціальна теорія, ґлобалізація

Варіанти публікації: укр | рос

Джерела

Маркс, К. (1935). «Капитал». Критика политической экономии. Т. 1. Кн. I: Процесс производства капитала. Москва: Партиздат.

Маркс, К. (1952). «Капитал». Критика политической экономии. Том первый. Книга I: Процесс производства капитала. Москва: Издательство политической литературы.

Маркс, К. (1955а). Тезисы о Фейербахе. В К. Маркс, Ф. Энгельс. Сочинения. 2-е изд. Т. 3 (сс. 1–4). Москва: Издательство политической литературы.

Маркс, К., Энгельс, Ф. (1955b). Манифест Коммунистической партии. В К. Маркс, Ф. Энгельс. Сочинения. 2-е изд. Т. 4 (сс. 419–459). Москва: Издательство политической литературы.

Маркс, К., Энгельс, Ф. (1956). Первый международный обзор. В К. Маркс, Ф. Энгельс. Сочинения. 2-е изд. Т. 7 (сс. 224–237). Москва: Издательство политической литературы.

Маркс, К. (1957). Будущие результаты британского владычества в Индии. В К. Маркс, Ф. Энгельс. Сочинения. 2-е изд. Т. 9 (сс. 224–230). Москва: Издательство политической литературы.

Маркс, К. (1960). «Капитал». Критика политической экономии. Т. 1. Кн. I: Процесс производства капитала. В К. Маркс, Ф. Энгельс. Сочинения. 2-е изд. Т. 23. Москва: Издательство политической литературы.

Маркс, К. (1961). «Капитал». Критика политической экономии. Т. 3. Кн. 3: Процесс капиталистического производства, взятый в целом. Ч. 1 (гл. I–XXVIII). В К. Маркс, Ф. Энгельс. Сочинения. 2-е изд. Т. 25, Ч. I. Москва: Издательство политической литературы.

Маркс, К. (1962). Письмо Ф. Энгельсу, 8 октября 1858 г. В К. Маркс, Ф. Энгельс, Сочинения. 2-е изд. Т. 29 (сс. 294–296). Москва: Издательство политической литературы.

Маркс, К. (1964). Теории прибавочной стоимости. (IV том «Капитала»). Ч. 3 (гл. XIX–XXIV). В К. Маркс, Ф. Энгельс, Сочинения. 2-е изд. Т. 26, Ч. 3. Москва: Издательство политической литературы.

Маркс, К. (1968). Экономические рукописи 1857–1859 годов. (Первоначальный вариант «Капитала»). В К. Маркс, Ф. Энгельс, Сочинения. 2-е изд. Т. 46, Ч. 1. Москва: Издательство политической литературы.

Маркс, К. (1969). Экономические рукописи 1857–1859 годов. (Первоначальный вариант «Капитала»). В К. Маркс, Ф. Энгельс, Сочинения. 2-е изд. Т. 46, Ч. 2. Москва: Издательство политической литературы.

Маркс, К., Энгельс, Ф. (1988). Немецкая идеология. Москва: Издательство политической литературы.

Anderson, K. (1983). The «Unknown» Marx’s Capital, Vol. I: The French Edition of 1872–75, 100 Years Later. Review of Radical Political Economics, 15 (4), 71–80.

Arezki, R., Hadri, K., Loungani, P., Yao Rao. (2013). Testing the Prebisch-Singer hypothesis since 1650: evidence from panel techniques that allow for multiple breaks. International Monetary Fund. Retrieved from http://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2013/wp1318...

Bairoch, P. (1981). The Main Trends in National Economic Disparities Since the Industrial Revolution. In P. Bairoch and M. Levy-Leboyer (Еds.), Disparities in Economic Development since the Industrial Revolution (pp. 3–17). London: Palgrave Macmillan.

Bayly, C. (2004). The Birth of the Modern World, 1780–1914. Oxford: Blackwell.

Castro, F. (1979). Address at the General assembly to the 34th session of UN General Assembly. Retrieved from http://www.fidelcastro.cu/en/discursos/speech-delivered-34th-session-united-nations-general-assembly-new-york-city.

Davis M. (2002). Late Victorian Holocausts: El Niño Famines and the Making of the Third World. London: Verso.

Dussel, E. (2001). Towards An Unknown Marx: A Commentary on the Manuscripts of 1861–1863. London: Routledge.

Erten B., Ocampo J. A. (2012). Super-Cycles of Commodity Prices since the Mid-Nineteenth Century, UN-DESA. Retrieved from https://www.un.org/esa/desa/papers/2012/wp110_2012...

Grossman H. (1992). The Law of Accumulation and the Breakdown of the Capitalist System: Being also a Theory of Crises. London: Pluto Press.

Huang, P. C. (1990). The Peasant Family and Rural Development in the Yangzi Delta, 1350–1988. Stanford: Stanford University Press.

Li Bozhong. (2015). The Early Modern Economy of the Yangzi Delta in a New Perspective. Social Sciences in China, 36 (1), 91–109

Maddison, A. (2007). Chinese Economic Performance in the Long Run: 960–2030 AD. Paris: OECD.

Pomeranz, K. (2001). The Great Divergence: China Europe and the making of the modern world economy. Princeton, Princeton University Press.

Prasannan P. (1998). Rethinking Wages and Competitiveness in Eighteenth-Century Britain and South India. Past & Present, 158 (2), 79–109.

Roberts, M. (2016).The Long Depression: Marxism and the Global Crisis of Capitalism. London: Haymarket Books.

Valencia A.S. (2017). Sub-imperialism revisited: dependency theory in the thought of Ruy Mauro Marini. Leiden: Brill Academic Publishers.

Van Der Pijl, K. (2006). Global Rivalries: From the Cold War to Iraq. London: Pluto Press.